Денис Пашанін: Про «ледачих» українців і «щедрих» роботодавців.

421
Денис Пашанін, блогер

Так получилося, шо вчоний кіт два місяці досліджував ринок праці у окремо взятому Місті Добра – Білій Церкві.

Сказати шо вакансій нема – не повернеться язик.

Робота є, до кольору – до вибору.

Але є одне але, як той казав, і це але може бути або великим або маленьким.

Мова, звісно шо, піде про зарплатню – основний мотиватор досвідченого не в тім’ячко битого кота, якого тяжко здурити кар’єрним зростанням та іншими метафізичними ніщаками, типу роботи в команді.

Отож, дослідження показало наступне:

Державні структури зазвичай пропонують мінімалку, байдуже, чи спеціалісту чи сантехніку, тобто 3200 гриваків на місяць, які після обов’язкових відрахувань перетворюються на 2618 грн. чистої зарплати. Запам’ятаємо цю цифру.

Звичайно – це 5-тиденний 40-ка годинний робочий тиждень та інші ніщаки обумовлені КЗПП.

Комерційні структури, зазвичай пропонують більше: від 6 до 10 тисяч грн. за кваліфіковану працю.

Зразу обумовлю, шо вакансії на кшталт регіонального менеджера з продажів, чи комерційного директора тут не розглядаються.

Почнемо з роботи за умовних 10 тисяч, бо насправді після відрахувань буде вісім . Перше питання – де на*обка? А на*обка проста, як двері до виходка. Вам пропонують в’я*увать або позмінно, або шість днів на тиждень по 10-12 годин на день. Шо в кінцевому балансі робочого часу складає в середньому 260 годин на місяць проти 167,5 годин згідно КЗПП, на яке роботодавець ложив великого х*я, а шо такоє – у нас вільна держава кінець- кінцем. І це щоб ви розуміли, це не якийсь там вкраїнське «ТзОВ Пердищенко», а цілком респектабельне підприємство з іноземним капіталом і власником, «Падла Метал».

Але я не про те.

Є наприклад робота за 6 тисяч грн. але з 40-годинним робочим тижнем.

Для того щоб порівняти умови праці використовуємо просту арифметику, тобто вираховуємо погодинну тарифну ставку.

10000 : 260 = 38,46 грн

6000 : 167,5 = 35,82 грн

Тобто за годину робочого часу пересічному українцю платять, в середньому 37 грн. або ж – 1,3 гамериканського долара.

Держсектор навіть рахувати не буду.

Висновок: поки на законодавчому рівні не буде закріплено мінімальну погодинну тарифну ставку на рівні хоча б 4 гамериканських доляри за курсом НБУ, усі балачки про те шо українці ледачі і не вміють працювати запхайте собі в сраку або деінде.

Нехайбудда любить вас усіх.

Джерело: Денис Пашанін

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв