Олександр Кочетков: Наші економічні труднощі пов’язані з бездарною злодійкуватою владою

1559
Олександр Кочетков, політолог

Зрозуміло, що надії на переобрання Петро Порошенко пов’язує з прошарком осіб, які так чи інакше годуються при його владі. Але таких відносно небагато, 3-5% максимум.

Тому основна опора Петра Олексійовича – це 25-30% наших безмозких громадян, які більше вірять владному телевізору, ніж власним гаманцям. Так-так, саме безмозких, оскільки тільки в порожній голові здатні одночасно поміститися 144 успішно проведені реформи, про які захоплено рапортує Президент Порошенко, з неминучим дефолтом, який відбудеться, якщо влада не підвищить ціну на газ для населення, про що з не меншим ентузіазмом повідомляє прем’єр Гройсман.

У відповідь на це найбільш просунуті аненцефали приводять мені вирішальний і незаперечний, на їхню думку, аргумент – «Але ж війна!».

Так, у нас жорстока війна, тому що буквально щодня на передовій гинуть кращі сини України, що захищають нас від недоімперії.

Але ось на нашу економіку ця підла війна впливає зовсім не так, як виставляють адепти гасла «Без Порошенка немає України».

Для початку, анексія Криму та окупація частини Донбасу позбавила нас від двох дотаційних регіонів. Тим самим серйозним чином полегшила навантаження на бюджет. І це плюс, а не мінус для економіки.

При цьому бюджет не вкладається в евакуацію промисловості, відновлення розбомблених агресором транспортних артерій та іншої інфраструктури – помітних додаткових витрат на все це немає.

При гібридній війні ми продовжуємо купувати у Росії (через схеми, але все одно у Росії) необхідний нам газ, причому за цілком прийнятною ціною, про що не втомлюється стверджувати керівництво Нафтогазу. Та й його рекордна прибутковість говорить про те ж.

При війні виросла ціна за транзит російського газу – знову таки плюс бюджету.

Може, ми витратилися на розробку і виробництво або закупівлю нового озброєння? «Джавеліни» обійшлися нам безкоштовно. З нового озброєння вироблено в одиничних екземплярах лише гармата «Богдана», що не стріляє, ракети для систем залпового вогню (в серійне виробництво поки не запущені), якісь бронетранспортери і подібне, знову-таки що випускається дрібними досвідченими партіями.

Не переведена українська промисловість на військові рейки: всі, хто працює – працюють в одну-дві зміни, і де тут виникає чорна діра, що втягує в себе бюджет України – незрозуміло (корупція – це не військові витрати!).

Але головне не в цьому. У всіх країнах у всі часи військова промисловість ставала локомотивом, який тягнув за собою всю економіку. Тому що гроші, вливаються в воєнку, повертаються у споживчу сферу. Працівники військових підприємств витрачають свої зарплати на різні покупки. І це оживляє споживчий ринок, а за ним і економіку в цілому.

Чому у нас при війні без бомбардувань і інших жахів економіка рухається до дефолту, гривня падає, а споживчі ціни ростуть? Яким чином проклятий Кремль приловчився це створити? Хіба що на Кремль успішно працює наша влада.

Ми втратили російський ринок? Але ж нам втирають про освоєння європейського – асоціація, безвіз, все таке. Та і з агресором товарообіг не падає, а зростає, і це офіційні дані нашого Кабміну.

Можна продовжувати. Але і так зрозуміло, що наскрізь брехлива тезу про те, що наші економічні труднощі пов’язані з війною, а не з бездарною злодійкуватою владою, розкручує сволота, а вірять у неї ідіоти.

Джерело: Олександр Кочетков

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв