Петро Олещук: Чому українцям не вистачає грошей на оплату «комуналки»?

417
Політолог Петро Олещук

Ситуація з підвищенням ціни на газ не може сприйматися з однієї точки зору.
Я розумію логіку МВФ. Вони мають підписані з Україною документи і просто чекають їхнього виконання. Це не якась благодійна установа. Вони мають свої задачі, і вони їх реалізують. Ну і чекають виконання зобов’язань. Не хочеш їх виконувати – не працюй з МВФ. Але тоді сам за все відповідатимеш.

Я розумію логіку Уряду Гройсмана. Вони мали задачу забезпечити продовження фінансування МВФ і мінімізувати підвищення тарифів, яке, виходячи з логіки співпраці з МВФ, було неминучим. Тепер вони (урядовці) пишаються тим, що одержали кредит, а підвищення – мінімізували. І, мабуть, правильно радіють і пишаються.
Я розумію логіку опозиції, яка радо вхопилася за тему, і готуються «розкатувати» владу та перемагати на виборах.
Я розумію логіку громадян, які обурюються, бо мають лише дані про підвищення тарифів, а тому вже прорахували, скільки треба буде заплатити, а, отже, наскільки зменшиться їх дохід – і це єдине, що їх цікавить. Не зважаючи на всі запевнення уряду про те, що ніхто з незаможних не постраждає.

Тобто, як у відомому анекдоті – «і ти правий».

Я дійсно не розумію, чому уряд має субсидіювати ціну газу для всіх включно із власниками численних «замків під Києвом», які явно будували ці колосальні опалювані площі явно не від легкого життя. І я розумію колосальну недовіру до уряду, яке формувалося не одним поколінням «попередників».

Але що я знаю точно. Тарифи зростатимуть. Із МВФ буде працювати будь-який уряд із можливих в сучасній Україні. Тож думати все одно доведеться в іншому напрямку.

Як так трапилося, що середній українець не заробляє на те, аби оплатити мінімальні речі типу комуналки? Справа в тарифах? Але ж номінальні доходи теж зростають. І що, раніше у нас були нереально високі зарплати?

Основа – підхід до формування оплати праці, який тягне за собою все. Базується він на трьох «китах» – зрівнялівці, штучних обмеженнях та переважанням статусу над роботою.

От виходять зараз профспілки. Чого вони вимагають? Підвищення мінімалки удвічі. Зробити це дуже просто. Однак реальні наслідки цього підвищення матимуть украй опосередкований стосунок до підвищення рівня життя. Зросте лише податковий тиск на роботодавців, і кількість людей, що працюють нелегально, бо легально брати їх на мінімалку – невигідно.

Ніхто не говорить про погодинну оплату, коли хочеш більше заробляти – то треба більше працювати.

Ніхто не говорить про державний сектор, зітканий із купи людей, що сидять на мізерних доходах, виконуючи непотрібну нікому роботу.

Ніхто не говорить про стимулювання самозайнятості.

Лише відняти, і поділити. Розходження лише у тому, хто буде відбирати і в кого. За такого політичного дискурсу особисто мені очевидно, що всі його носії – однакові, а весь цей соціалізм матиме не дуже добрі наслідки. Але це вже інша історія.

Джерело: Петро Олещук

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв