Тарас Загородній: Про зростання цін на газ

168
Тарас Загородній, політичний експерт

Щодо цін на газ. З поганого:

Ціни на газ будуть рости і далі, поки існує в нинішньому вигляді «Нафтогаз». До нескінченності. Під різними соусами (виконання непотрібних інвестпрограм, досягнення міфічної «прибутковості», очікування іншопланетян з Марса і т.д.). Монополія ніколи не нажереться.

Нескінченне зростання цін на енергоносії – це реальна плата за «дешеві кредити від МВФ» (прямо як «нульові» кредити в наших банках). Це інструмент викачування ресурсів з країни на утримання ОЗУ «Коболєва – Вітренка», заробіток іноземних митних трейдерів з ЄС, які бурхливо імітують «ринок», іноземних банків, які дають кредити на корупційну схему «Дюссельдорф +».

Паралельно оплатою є відкриття ринків для заходу іноземних корпорацій. Це до 10 млрд на рік (розмір дефіциту нашого торговельного балансу). Паралельно з цим йде вбивство нашої промисловості (на радість іноземців) непідйомною ціною на газ.

Монополія не зацікавлена ​​в конкурентному ринку. Вона його системно вбиває. Що ми і бачимо на практиці.

Єдиний спосіб зниження ціни на газ – це ліквідація ОПГ «Коболєва – Вітренка» (з киданням за ґрати за премії, які вони не заробили, і зловживання монопольним становищем) та іноземців, які до них приєдналися. Створення реальних умов для видобутку газу (прозорий доступ до «труби» тощо)

Це все казки «робочих ротів» Коболєва типу Фурси, що «Нафтогаз» не можна ліквідувати відповідно до третього енергопакету, нібито через ризики неотримання 2,5 млрд від «Газпрому». Поділ «Нафтогазу» ніяк не впливає на отримання грошей, оскільки як юрособа він не ліквідується, а виділення дочірніх структур ніяк на це не впливає. Навіть якщо «Нафтогаз» ліквідується як юрособа (цей сценарій не розглядається), то гроші отримує його правонаступник.

З більш хорошого:

Поки ми перебуваємо на гачку у МВФ та іноземних виробників, які стоять за ним, більш позитивною новиною вважаю затвердження програми на 3,5 млдр дол. (тобто, за попередньою програмою нам не вдалося втюхати ще 11 млрд непотрібних нам грошей). Це дозволяє Мінфіну активніше вести переговори про реструктуризацію нашої заборгованості на 2019 рік шляхом довипуску облігацій на більш довгий період (до 15-20 років), а не на 5 років, як це зробила ще одне диво каламутної інвестбанкірської думки – пані Яресько, яка покотилася «рятувати» Пуерто-Ріко.

В даному випадку допомога від МВФ дозволяє уникнути ризиків дефолту в наступному році (власне, тому сьогодні і був підтверджений рейтинг від S & P). Також це дозволяє знижувати боргове навантаження на бюджет щодо вже накопичених боргів.

Якщо вибирати з поганого і ще більш поганого, то це ще не найгірший варіант. Вибиратися з цієї кабали все одно допомагає працююча економіка і зростаючий експорт (приблизно до 10-12% в рік. Тобто приплив валюти в країну зростає, а потреба в кабальних кредитах МВФ падає).

КОЛИ БУДЕ ДОБРЕ:

Коли ми перестанемо вірити в казки про «безкоштовні кредити», про те, що на Заході немає корупції, про те, що нам всі бажають добра. На лохах завжди заробляють. Також коли ми нарешті наведемо лад передусім в судовій системі (забезпечимо стабільні права власності для внутрішніх і зовнішніх інвестицій) і змусимо нарешті працювати Антимонопольний комітет.

Якось так.

Джерело: Тарас Загородний

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв