Олексій Дорошенко: Україна поступово перейде на погодинну оплату праці

92
Глава Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко

За даними Євростату, в січні 2019 року країни ЄС за мінімальною заробітною платою розподілялись на три групи:

1. Мінімальна заробітна плата нижче 500 євро на місяць. Країни-члени ЄС у цій групі включали: Болгарію, Латвію, Румунію й Угорщину. Мінімальна заробітна плата варіювалася від 286 євро в Болгарії до 464 євро в Угорщині.

2. Мінімальна заробітна плата не менше 500 євро, але нижче 1 000 євро на місяць. У цю групу увійшли такі члени ЄС: Хорватія, Чехія, Словаччина, Польща, Естонія, Литва, Греція, Португалія, Мальта та Словенія. Мінімальна оплата праці в країнах починалася від 506 євро в Хорватії та була максимальною в Словенії – 887 євро.

3. Мінімальна заробітна плата не менше 1 000 євро в місяць. Ця група складалась із Іспанії, Великобританії, Франції, Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Ірландії і Люксембурга. Мінімальна заробітна плата в країні становила від €1 050 в Іспанії до €2 071 у Люксембурзі.

В Україні мінімальна зарплата становила на 1 січня 2019 року 132 євро, або відрізнялась більше ніж удвічі від Болгарії та в була в 16 разів менша за Люксембург.

Треба зазначити, що не всі країни Європейського Союзу мають мінімальну оплату праці, як наприклад, Італія, Данія або Австрія. В багатьох країнах мінімалка затверджена не законом, а угодою між профспілками та роботодавцями. У Німеччині державне регулювання оплати праці введено лише з 2015 року. До цього найпотужніша держава континенту через ліберальні ідеї не запроваджувала мінімальну зарплату, побоюючись зростання безробіття та розширення тіньового сектора. Так, мрія багатьох українців працювати в Німеччині стає зрозумілою, якщо поглянути на найменшу оплату праці в місячному підрахунку – €1557 і порівняти її з Польщею, яка є найпопулярнішою країною серед українських трудових мігрантів – €523. Різниця триразова.

Ми з вами звикли до місячної оплати праці. Але таке в розвинутих економіках вже важче знайти. Усі знають скільки коштує година праці. Тому нашій країні слід робити теж саме, тобто переходити на погодинну оплату праці. Тоді і працівник, і роботодавець будуть краще рахувати свої гроші, оскільки кількість годин, відпрацьованих громадянами різних країн Європи, усе більше відрізняється між собою. І це суттєво впливає на оплату праці. А ще Україні треба давно змінити норми радянського КЗпП, які не відповідають сучасним умовам трудових відносин.

Усе це я пишу не для того, щоби в черговий раз підкреслити наш низький рівень у порівнянні з європейськими країнами, а лише для того, щоби бачити, до чого ми повинні прийти не кожен окремо, а всі разом, державою.

Джерело: Олексій Дорошенко

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв