Уряд може скасувати регулювання цін на продукти

64
Міністерство економічного розвитку й торгівлі України найближчим часом порекомендує Кабінету Міністрів визнати успішними результати пілотного проекту щодо скасування державного регулювання цін на продукти харчування, що діяв в Україні з 1 жовтня 2016 до 1 січня 2017 року, і запровадити його на постійній основі.

Таким чином, 20-річна практика стримування цін за рахунок обмеження торговельних націнок на соціальні товари може бути відмінена – передає LIGA.net.

«Проект рішення про скасування держрегулювання буде найближчим часом опубліковано на офіційному сайті міністерства для обговорення», – ідеться у повідомленні МЕРТ.

Видання підкреслює, що українські чиновники називають норму про держрегулювання цін на продукти пережитком минулого.

Очільник ради Національного банку Богдан Данилишин стверджує, що де-юре постанову №1548, якою встановлено вищезазначені повноваження, не скасовано. Проте де-факто з 2014 року вона не працює, оскільки в Україні запроваджено мораторій на перевірки бізнесу, а також розформована Держцінінспекція, яка контролювала правильність формування цін на товари, що підлягали державному регулюванню. Функції розформованої 2015 року Держцінінспекції нібито передані Держстату, звіти якого не відповідають реальній ціновій динаміці.

На думку першого заступника глави МЕРТ Максима Нефьодова, втручання у формування цін на продукти спотворює конкуренцію, обмежує доступ на ринок, провокує зростання цін і створює можливості для зловживань.

Схожої думки дотримується і генеральний директор асоціації Український клуб аграрного бізнесу Тарас Висоцький.

«Ще 2014 року профільні асоціації виступали за скасування цієї постанови, оскільки вже тоді вона не працювала, але при цьому давала можливість чиновникам отримувати відкати», – наголосив фахівець.

Згідно з інформацією прес-служби МЕРТ, дослідження, проведене за підсумками експерименту, демонструє, що припинення державного цінового регулювання істотно не вплинуло на динаміку цін на ринку і споживчі настрої громадян.

Відомство проаналізувало динаміку цін на продовольство і прийшло до висновку, що в четвертому кварталі 2016 при інфляції в 5,6% проти 1,4% в 2015 році ціни на продукти харчування росли меншими темпами – 4,5% проти 5,4%.

Динаміка цін щодо 17 груп товарів, регулювання ціноутворення яких було призупинено, практично не відрізнялася від 2015 року. В обох випадках в межах 3-10% ціни зросли по семи групах товарів, більше 10% – по п’яти.

Так, у МЕРТ підкреслюють, що найбільше зростання цін в четвертому кварталі 2016 року зафіксовано в категорії молочних продуктів (10-22%) і на курячі яйця (40%).

При цьому подорожчання молочної продукції у Міністерстві пояснюють сезонним фактором і зростанням закупівельних цін на молоко, а щодо цін на яйця у відомстві відзначили, що груднева ціна на них в 2016 році була нижчою, ніж в грудні 2016 року (20,95 грн проти 24,27 грн за десяток), тобто ціни «відновилися після їх катастрофічного падіння навесні і в середині року (до 9-10 грн за десяток)», коли український експорт цієї продукції був обмежений через підозри у зараженні сальмонелою, що призвело до перенасичення ринку.

 

До того ж, експеримент показав, що немає ефекту і від встановлення нормативів рентабельності в 2-15% в залежності від регіону і виду продукції, оскільки фактична рентабельність виробництва харчових продуктів значно вище, і тільки офіційно за даними Держстату становила 4,8% за 2015 рік.

У той же час, відповідно до інформації Держстату, 2014 року індекс споживчих цін на продукти харчування (грудень до грудня попереднього року) становив 124,5%, 2015 року – 140,1%, 2016 року – 103,2% (при цьому в минулому році споживчі ціни на хліб зросли на 7,4%, а молочні продукти піднялися в ціні майже на третину).

У січні 2017 року ми також спостерігаємо істотне зростання цін на соціально значущі види продовольства: хліб протягом місяця зріс в ціні на 2%, яловичина і молочні товари – в межах 5%, овочі – на 8%, картопля – на 12%.

При цьому зростання цін не пов’язане з дефіцитом продовольства.

Богдан Данилишин зазначив, що у середньому в українців 57% усіх споживчих витрат припадає на продовольство, а у населення з найнижчими середніми доходами на душу витрати на їжу перевищують 80% всіх сукупних витрат.

«Тобто фактично вони перебувають у продовольчій небезпеці (за міжнародними критеріями продовольча небезпека настає тоді, коли 60% від загальних витрат становлять витрати на продовольство)», – резюмував представник НБУ.

Коментарi

Коментарiв