Пенсійна реформа і меморандум МВФ: як українці платять за помилки влади

132
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко пояснив, що насправді означає новий меморандум України з Міжнародним валютним фондом і які наслідки може мати ця співпраця.

Устенко констатував, що Україна отримала відразу кілька проблем, і перша з них полягає в тому, що стан Пенсійного фонду в нас є близьким до колапсу.
«Криза Пенсійного фонду – питання не років, а декількох місяців. Ми можемо побачити абсолютний колапс у пенсійній системі. Чи є це вимогою МВФ, чи ні – абсолютно байдуже. Якщо ми не хочемо робити те, що самі запропонували Фонду, і якщо українська влада вважає, що цього робити не потрібно, то можна сміливо від цього відмовлятися. Тільки в такому разі потрібно бути готовими до соціального вибуху, який відбудеться після абсолютного колапсу в пенсійній системі», – підкреслив у коментарі Слову і Ділуекономіст.
Він пояснив, що коли Пенсійний фонд показує дефіцит 6% ВВП, ця цифра є дуже великою навіть для звичайного Держбюджету. Він перевищує допустиму межу дефіциту державних фінансів удвічі.
«Ситуація запущена. Якби Україна активно проводила структурні реформи, а рівень тіньової економіки не складав навіть ті 35%, які є, то ситуація була б іншою. Тоді б не було співвідношення 10 працюючих на 12 пенсіонерів, а було б десь 10/8. У такому разі система могла б працювати», – аналізує фахівець.
«Нині ми розплачуємося за помилки влади, яка не проводила структурних реформ. Україна загнана в глухий кут – або так, або допущення повного пенсійного колапсу», – зауважив експерт.
За його словами, другий аспект цієї ситуації стосується земельної реформи.
«Очікування українського уряду та Міжнародного валютного фонду полягають у тому, що якщо скасувати мораторій на землю, то прийдуть інвестори», – упевнений Устенко.
Крім того, він висловив думку, що з цього приводу існують великі сумніви. Так, можна мати хороший актив у окремо взятій країні, але він може нічого не коштувати або буде в десятки разів дешевшим, ніж ідентичний в іншій країні, лише тому, що там буде якісний інвестиційний клімат.
«Впливають більш системні чинники, які належать до категорії бізнес-клімату країни. Коли країна перебуває на 5 сходинок нижче інвестиційного рівня, прихід інвесторів просто на землю є малоймовірним», – стверджує фахівець.
Також він зауважив, що відкриття ринку землі відбулося в багатьох країнах.
«Формально його відкриють ухваленням концепції його розвитку, а за фактом це буде тривалий перший етап приватизації державних земель. Щодо ринку землі для населення, то це досить віддалена перспектива», – підсумував очільник Фонду Блейзера.

Коментарi

Коментарiв