Зрада чи перемога, або Чому на кредитах від МВФ далеко не заїдеш

141
Україна отримала нові кредити. Від Міжнародного валютного фонду – 1 мільярд доларів, від ЄС – 600 мільйонів євро. Чи можна це назвати довгоочікуваною перемогою – пояснила народний депутат України, член комітету ВРУ із питань податкової та митної політики Оксана Продан.

«Перемога: І так, і ні. Нам потрібні ці кошти, бо в найближчі три роки Україна мусить повернути кредиторам 12,5 мільярда доларів. Без продовження співпраці з кредиторами ми не зможемо обслуговувати попередні запозичення, але чи є це визнанням українських реформ?», – підкреслила у статті для НВ Продан.
Вона зауважила, що високопоставлені політики говорять про нові транші як про велику заслугу влади. І це лякає, бо економічні реалії зовсім інші.
Так, за словами нардепа, слід пам’ятати про три важливих фактори:
– понад 60% громадян в Україні живуть за межею бідності. За Індексом людського розвитку ми займаємо 84-те місце в світі. У порівнянні з минулим роком – «мінус» три позиції;
– експерти міжнародних організацій прогнозують, що у 2017 році світова економіка зросте на 3,3%, тоді як українська – на 2%. Далі у кращому випадку ми вийдемо на середньосвітові показники;
– прикриваючись співпрацею з кредиторами, українські чиновники продовжують боротися з тими, хто намагається ставити незручні запитання і контролювати їх дії. А саме – з малими підприємцями та середнім класом.
На цьому тлі експерт нагадала про один із пунктів у тексті нового Меморандуму з МВФ: «Ми значно посилимо вимоги до режиму спрощеного оподаткування, який створює суттєву прогалину в нашій системі оподаткування, з 1 січня 2018 року».
 
«Хочу попередити: у разі  «посилення вимог» на вулицях опиняться сотні тисяч людей. Малий і середній бізнес – це 79% від усіх зайнятих в Україні. Тому за жодних умов не можна допустити ліквідації спрощенки», – наголосила парламентар.
У цілому, за її словами, українська економіка щороку повинна зростати на 8-10%. На переконання Продан, за рахунок кредитів цього не зробиш, потрібні справжні зміни:
– податкова реформа;
– незалежний суд і гарантії права власності;
– зміна системи регулювання економіки;
– стимулювання приватної ініціативи;
– зміна грошово-кредитної політики і фінансування інноваційних проектів.
«Тоді є шанс, що за 20-25 років ми наздоженемо Польщу, інші країни Центральної Європи і почнемо платити нормальні зарплати та пенсії. Бо нинішні темпи росту економіки в 1-2% – це консервація бідності. Саме про це повинні пам’ятати українські чиновники, коли говорять про «визнання реформ», – підсумувала фахівець.

Коментарi

Коментарiв