Atlantic Council: Чому МВФ досі дає кредитні подачки Україні

74

У квітні 2017 року рада МВФ прийшла до висновку, що уряд України виконав лише п’ять із чотирнадцяти передбачених реформ. Тим не менш, Україна отримала черговий 1  мільярд доларів у рамках фінансової підтримки програми реформ. Чи було рішення про надання Україні четвертого траншу прозорим і чому МВФ висунув стільки вимог, коли він повинен займатися лише макроекономікою – пояснив шведський економіст, старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд.

«Перш ніж відповісти на ці питання, важливо розібратися, чим займається МВФ, а чим ні. Жодна міжнародна організація не може змагатися з МВФ в оперативності та ефективності. У фонду набагато більше коштів, ніж у кого-небудь, більш того, його фінансування зростає з кожним новим викликом», – зауважив Аслунд.
Він констатував, що у порівнянні з іншими організаціями, персонал МВФ краще кваліфікований, так і рівень оплати тут набагато вищий. У фонду є чітка місія, а завдяки суворій ієрархії він функціонує, як армія.
Експерт нагадав, що 11 березня 2015 року, коли рада МВФ ухвалила цьогорічну програму стабілізації для України на 17,5 мільярда доларів, він вирішив передати 5 мільярда доларів негайно. Гроші були перераховані на наступний день, подвоївши крихітні валютні резерви України.
«Ніхто, крім МВФ, не зміг би цього зробити. Якщо б уряд якоїсь країни і спробував, йому б довелося пройти через тривалий і складний процес у парламенті, а Україна тим часом ще глибше занурилася б у фінансову кризу», – наголосив економіст.
«Чому МВФ надав Україні четвертий транш навіть незважаючи на те, що уряд виконав менше половини вимог фонду щодо структурних реформ? Справа в тому, що Україна виконала надзвичайно важливі макроекономічні умови, зокрема збалансовує бюджет. Очікувалося, що дефіцит бюджету в країні буде на рівні 3,7% від ВВП, але він зупинився на 2,3%, що не може не вражати. Інфляція була трохи менше, ніж потрібно, хоча зовнішній дефіцит і виявився дещо більше; обмінний курс стабілізувався в жорстких зовнішніх умовах», – стверджує фахівець.
За його словами, питання великої кількості структурних вимог МВФ виглядає цілком виправданим. Ці умови викликали найбільше скарг в Індонезії і Південній Кореї під час азіатської фінансової кризи 1997-1998 років. Проте, додав Аслунд, МВФ не може ігнорувати поширену думку про необхідність більш рішучої боротьби з корупцією в Україні і роботу над відновленням соціальної справедливості. Формальним виправданням для вимог МВФ служать макроекономічні цілі.
Він нагадав, що протягом останнього часу двома найважливішими умовами реформ були націоналізація недокапіталізованого «ПриватБанку» і запуск системи електронного декларування для 100 тисяч чиновників. Обидві умови виконано, а ті пункти, які Україна все ж не виконала, були не так важливі.
«Для отримання чергового траншу Україна повинна здійснити не менше 16 структурних реформ, але дві з них особливі: прийняття пенсійної реформи до кінця квітня, а також прийняття законопроекту про продаж землі до кінця травня. Якщо ці умови будуть виконані, я припускаю, що МВФ затвердить п’ятий транш до червня», – спрогнозував економічний експерт.
«Чи корисна для України співпраця з МВФ? Однозначно так. Завдяки кредитам МВФ, за останні два роки українські валютні запаси зросли з 5 мільярдів доларів до 16,7 мільярда доларів, що дозволило стабілізувати обмінний курс і стримати інфляцію. Тепер в України є всі передумови для відчутного економічного зростання», – підсумував науковець.

Коментарi

Коментарiв