Zen Antipop: Знову трохи теорії змови… Цього разу про Корею

357
Зен Антіпоп, блогер

По-перше, зауважу, що я досі вважаю Трампа принаймні певною мірою проросійським персонажем. Його подекуди аґресивна риторика по відношенню до Залісся зумовлена лише тим, що він змушений грати цю роль всередині Америки на тлі розслідування втручання Кремля у вибори в США, зв’язків команди Трампа з путінським режимом та можливого імпічменту самого Трампа на цій підставі.

А його антиросійські дії є вимушеними, адже Америкою керує не так президент, як система, що ефективно балансує навіть такі деструктивні елементи, як президент-популіст. До того ж Трамп не робить нічого антиросійського за власною ініціативою. Він лише без надмірного ентузіазму впроваджує те, від чого він відкараскатися ніяк не може.

Але то передмова. А казка, власне, про Корею та «раптову та різку зміну курсу» Кім Чен Ина.

Як на мене, жодною зміною реального курсу там не пахне. Корея — це така собі міні-Рашка. І у них так заведено, що вони можуть говорити й підписувати що завгодно, якщо їм це зараз вигідно, а робитимуть вони все одно те, що робитимуть, не зважаючи на попередню риторику та підписані угоди.

З іншого боку, північнокорейський режим від початку свого існування є маріонетковим по відношенню до Кремля. Вони його свого часу там істалювали, вони ж і досі мають на нього відповідний вплив. Тому, говорити про те, що Кім має якусь аж надто незалежну зовнішню політику — наївно.

Отже, що ми бачили протягом останнього року? Спочатку «раптово» актуалізувалася «корейська загроза». Кім почав різко й занадто аґресивно всім погрожувати ядерною зброєю. Одночасно його ракетна програма, що досить кволо тривала вже років 40, також «раптово» почала робити неабиякий проґрес (не важко здогадатися, хто їм в цьому допоміг).

Вигода Москви тут є очевидною: створювалася нова глобальна криза, яка з одного боку відволікала світ від поганої поведінки самого Путіна, а з іншого давала Кремлю шанс виступити «посередником» та/або «допомогти» Заходу у ров‘язанні цієї «проблеми» (класична рекетирська тактика в стилі 90-х яку так полюбляє скрізь застосовувати путінська бригада).

Зі свого боку Трамп почав на цьому піаритись й робити грізну міну в Твітері (що теж виглядало не дуже адекватно, й не надто в американському стилі)…

Вони явно співали в унісон, роздмухуючи цю проблему, і при цьому явно не боялися робити заяви, які ризикували призвести до катастрофічних наслідків (якби все це відбувалося насправді, а не було своєрідною грою з обох боків).

Аж тут, знову ж таки «раптово», Північна та Південна Кореї виступають разом на Олімпіаді, анонсується зустріч Кіма з Трампом (і це після всіх тих принизливих твітів та заяв з обох боків), а оце сьогодні раз і «пісділ» (peace deal) — мир з Півднем після 50 років офіційної війни, обіцянки денуклеїзації півострова тощо. І Трампушка вже тут як в тут в Твітері: ”KOREAN WAR TO END!!!” Герой-миротворець просто таки!

Нагадаю, що Трамп постійно позиціонує себе як неперевершений майстер укладати угоди (deals).

Отже, якось все це мені скидається на зрежисовану піар-виставу, а не на реальне розгортання подій. І режисери, можливо, сидять десь за лісом, і таким чином роблять чергову послугу своєму «протеже» в Білому Домі, працюючи на його імідж…

Ще раз підкреслюю, що то лише моя версія, я не наполягаю на її істинності.

Джерело: Zen Antipop

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв