Олександр Кочетков: Про політиків онлайн і офлайн

131
Олександр Кочетков, політолог

А я б всі ці фейсбуки заборонив до дідька! 🙂 Особливо, для тих, хто вважає себе розумними. Тому що соцмережі саме у власників 20-100 тисяч підписників створюють стійку ілюзію – впливу на громадську думку, можливості «короткого шляху» в політику і подібного.

Насправді – це повне фуфло! Чи сильно допоміг мільйон ФБ-підписників яскравому Міхеїлу Саакашвілі зіштовхнути з трону Петра Порошенка? А що, мільйон підписників ПОП допоможе йому втриматися при владі? А чого він тоді мотається по країні, як злісний неплатник аліментів, і скоро під телекамери буде відкривати зелене світло на світлофорах?

Ось подумайте, навіщо дуже грамотний Борис Філатов з його 180 + тисяч підписників, коли вирішив стати мером Дніпра, в якому його знали і поважали за 2014 рік, жив в ефірах, об’їхав для зустрічей з городянами всі двори, витративши цілком серйозні кошти?

Справа в тому, що інтернет-підтримка конвертується в голоси на виборах з коефіцієнтом 10.000 до 1. Ще раз: ДЕСЯТЬ ТИСЯЧ голосів в Інтернеті означають ОДИН голос, відданих на виборчій дільниці. Нехай ви геній комунікації, і у вас коефіцієнт буде вище на аж два порядки – 100 до 1. І що, вистачає для перемоги?

Все одно не вірите? Так спробуйте, для початку, зібрати серед своїх підписників 2.5 мільйона гривень на виборчу заставу. Або зібрати їх на щось на зразок форуму для обговорення вашої передвиборної програми. Один мій знайомий – чесний і ідейний патріот – безуспішно займається цим уже півроку …

А ось Володимир Зеленський або Святослав Вакарчук зроблять це запросто. Тому вони живуть не в Неті, а в ефірі. І багато разів об’їхали Україну з концертами, зустрічаючись і спілкуючись з живими глядачами-виборцями. Нинішні топ-політики – аналогічно.

Ось тільки не треба про «новітні комунікаційні технології», які нібито дозволяють за копійки розкрутити кого завгодно! Винахідникам «електорального вічного двигуна», які пачками стукають до мене в особисті повідомлення, пропоную самим обратися хоча б в якусь облраду.

Мені можуть заперечити, а як же Олексій Навальний?

Усе правильно: він розкрутився в Інтернеті. Потім отримав доступ до грантових ресурсів і паралельно співпрацював з конкуруючими «вежами Кремля», що підкидають йому інфу і фінанси, а також пускають його в ефіри на кшталт «Дождя» і «Ехо Москви». Але не забувайте: Навальний пройшов через купу НЕ інтернетівських затримань, арештів, його судили, брат відсидів. Олексій дуже технологічно взяв участь виборах мера Москви. І головне: щоб стати реальним політиком, Навальному знадобилося понад десять років!

Україна, слава Богу, не Росія. Тому 2014 року я стверджував: в боротьбі за нову країну, новий Суспільний договір повинні з’явитися нові лідери, здатні очолити країну. А в 2018 році я констатую: суспільство залишилося пасивним, тому нових лідерів, здатних боротися за перемогу, вже не буде. Їжте, що дають, на здоров’я.

А ось перезавантаження системи влади, що забезпечує її незалежність від прізвища першої особи, стало ще більш актуальним.

Джерело: Олександр Кочетков

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв