Ян Борецький: Покращення в дії, або Як козаки автівку з Європи гнали

2576

Як-то кажуть, що треба написати про щось приземлене, замість знову в законах космосу розбиратись. Отож мова піде про розмитнення автомобіля, купленого закордоном за так званим «пільговим акцизом».

Записано зі слів хороших знайомих, які наважились використати здобутки чергового покращення…

«Зменшений акциз» та як його використати (частина перша, ввідна).

Згідно якогось там закону можна ввести куплений закордоном автомобіль за «акційною» акцизною вартістю. Чому б не скористатись подумалось одного разу. І почалось…

Намагаємось перечитати і новий закон, і правила розмитнення, і заповнення декларацій, і все, що можемо. Але в результаті знаходимо хлопця із прізвиськом «Митний брокер» чи «мутний», коротше він у всьому розбирається. Краще за порадою знайомих, як і все в цьому світі «кумів», знайти собі такого. Попався дуже навіть і хороший, бо, як виявилось, мав зв’язки і це допомагало пришвидшувати розвиток подій. Запитуємо у нього що, коли, навіщо, а головне скільки. Питання «навіщо» – риторичне, бо відповідь або так треба, або у ході справи розберемось. «Скільки» виявилось також «плаваючим» запитанням з кількома невідомими.

Із порад розуміємо, що треба оформити довіреність на перевізника. Правильно оформити, щоб він мав права на всі операції щодо купівлі, оформлення закордоном цієї купівлі, перетину нашого кордону, якщо ви не збираєтесь їхати на кордон.

Далі розуміємо, що є два варіанти розмитнення: безпосередньо на кордоні або на будь-якій іншій митниці, але сплативши необхідний збір попередньо на митниці, де був перетин кордону. І ця штука зветься лагідно «ПДГшка». Для оформлення і сплати потрібні будуть скан-копії документів закордону: купівлі-продажу, техпаспорту, та сертифіката країни походження або прописаних про це даних в документі купівлі-продажу. І ще завіреної нотаріусом копії довіреності на перевізника та копії паспорта перевізника, причому як внутрішнього так і закордонного.

І того виходить: необхідна сума для купівлі авто, гроші на витрати перевізником, інструктаж перевізника брокером або вами як правильно оформити документи саме для цієї митниці де ви безпоседньо будете розмитнювати авто, бо як дізнаєтесь далі, різні митниці можуть трактувати все «по-своєму». Обмін контактами із перевізником і побажань щасливої дороги!

…Продовжуємо. Козаки все ж таки гнали (частина друга: незвичайна подорож або туди і назад).

Приїздить перевізник на попередньо вибране місце розташування для подальших пошуків авто і вже з цього базового місця рушатиме раз за разом на пошуки. І рушає і висилає фото кандидатів або посилання в Інтернеті на сайт із продажу авто, де це авто відображене. А ви читаєте, обираєте. То перевізник каже, що авто гівнисте, то ви кажете, що не те. І шукаєте. І знаходите. Один нюанс: чим більше перевізник шукає, тим більше вам компенсовувати, адже порожнім не вертати ж його.

Починається оформлення документів. І так, в Європі авто – це засіб пересування, простий товар, раз-два і оформили: і купівлю-продаж, і документи в їхніх МРЕВах. Ще раз нагадуєте перевізнику що саме і де має бути вписано, щоб розмитнити за пільговим тарифом. Він уважно все виконує, оформлює (і страховку також). Сканує чи фотографує всі оригінали документів та надсилає вам. Ви топаєте до брокера, надаєте йому документи, він все вбиває в потрібні бази заразом консультуючись із тамтешніми митниками і видає вам нарешті номер заповітної ПДГшки. Тим часом перевізник висипається і рушає до вас. Ви йому надсилаєте ПДГ номер і чекаєте новин.

Їде, їде… До речі хто не знає, то треба додатково платити за пересування дорогами європейських країн, до того ж кожної окремо, а це додаткові витрати. Ну і їде далі, проблем ніде немає, аж раптом наш кордон. «Приємні» пики митників. Ти їм: «Везу придбане авто за довіреністю. Розмитнювати буду не у вас…» І тут вони у розпачі і з єхидністю та призрілістю: «А ПДГ у вас оформлене?!». А ти такий: «Так, звичайно». Отакої, «гроші проходять повз» вбачається в їхніх очах. Вони починають перевіряти чи дійсно оформлено. Виявляється, що оформлено. Дивляться авто, до чогось там придираються, аж раптом: «А у вас неправильно оформлено ПДГ, а конкретно один із пунктів». Перевізник у шоці, бо йому-то все одно, але на кордоні втрачати час не хочеться зовсім. Дзвонить вам і тепер у шоці ви. Дзвоните брокеру і тепер у шоці він. Ну брокер каже, що для подальшого митного оформлення саме на «його» митниці має бути так. Це ви переказуєте перевізнику на що отримуєте у відповідь «І?..». Дзвоните митнику на кордоні, розумієте, що він хоче чогось. Перевізник також це розуміє і підходить чого саме ж ті хочуть. Вони кажуть, що нічого не хочуть, бо це ж хабар, а вони не такі і, взагалі, їх зараз СБУ перевіряє, так що автівку на стоянку митного контролю, а перевізнику – в мотеле-готель. Покрутившись на місці якийсь час перевізник знову підходить до митників запитати що ж далі, а вони такі: «Проїзди». Він знову в шоці і запитує чому одразу не пропустили, а вони відповідають, що той пункт в ПДГ можна і так, і так оформлювати. Трактування так би мовити, щоб їх. Ну витративши нервів рушає із тієї митниці, дзвонить повідомити що все гаразд. І ви заспокоєні домовляєтесь де з ним зустрітись, щоб далі рушити на митницю безпосереднього розмитнення…

Козаки замахались, але нарешті почався завершальний етап (частина третя: диво-брокер в дії).

Ви на митниці. Даєте оригінали документів. Все починає оформлюватись. Машину подивився оцінщик, склав свій висновок. Від його оцінки буде залежати кінцева вартість суми зборів та податків. Від вартості авто, оціненого ним, буде вже вираховуватись ПДВ. Платите за оцінку. Вам кажуть кінцеву вартість. Ви проплачуєте різницю між тим, що ви заплатили для оформлення ПДГ і кінцевим підрахунком. А, можливо, вам повернуть різницю – це залежить від оцінки вартості авто та курсу валют на день проплати. Мінус одна проблема.

Далі на стоянку митного контролю. Там також щось заповнюють. Потім, а здавалось все гаразд, митник каже, що щось не так і він не буде оформлювати, бо немає підтвердження, що перевізник до цього такого не робив, а по закону можна «приганяти» авто за пільговими правилами тільки раз на рік і до того ж це стосується як власника авто, так і перевізника. Типу довідка про не судимість – ти не судимий, але доведи. Перевізник такого не чекав, бо ніби ж і брокер попередньо все розповідав та проясняв. Каже, що за пільговим законом такого не робив. А митник у відповідь каже, що буде вимушений дати запит на всі (!) митниці чи не розмитнювалось авто на перевізника, чи він не перевозив вже комусь за таким законом. Так є ж в них вся база – питається що ти … погана людина хочеш. А виявляється, що авто ваше стоятиме на стоянці митного контролю, а це кожен день плата за стоянку, аж до того часу поки не буде встановлено, що перевізник дійсно перший раз таке робить. Плюс ваш час та ще якісь можливі «нюанси». Тепер вже ви питаєте в брокера про те, що ситуація виходить погана і хотілось би знати чого саме так воно все складається. Брокер у відповідь пояснює, що домовлявся з іншим інспектор-мутником себто митником, але він десь подівся… Коротше всі зрозуміли чим закінчилось – смертю митника, тобто ні, закінчилось по-іншому, за що соромно… Зверхній відразний митник запросив до кабінету для відповіді на якісь питання і сказав вийти та що вже спілкуватиметься із брокером «якщо що». Ну а далі всі зрозуміли. Можна було і чекати і дзвонити в органи та ситуації в житті різні бувають і інколи є важливіші справи, що чекають на вирішення. Зрозуміло, що відмовка, але ПІБ митника є. І номери його автівки є. І добрі люди підказали домашню адресу…

Козаки все записали і продовжують записувати (частина четверта: то може вже кінець?)

Брокер вибачився. Ми розплатились. Він поставив на чергу сертифікації на Євро 5 «без черги», сказавши, що зазвичай там треба чекати більше півмісяця. Не знаю чи правда, бо після розмитнення треба в десять днів вкластись, щоб в МРЕВ поставили на облік. Коротше, йдемо на ту сертифікацію. Дійсно без черги. Все зробили. Сказали, що зателефонують, коли сертифікат буде готовий, щоб забрати. Зателефонували. Забрали. Перевізник посміявся. Попросився ще в МРЕВ поїхати, щоб вже до кінця все довести. Ну і поїхали.

Зранку. Насправді хто його зна як воно зараз зветься правильно МРЕВ чи не МРЕВ, але в оповіданні звучить саме так. Самі, ні не перші, − другі. Зачекали на відкриття ще одного дивного закладу для полегшення життя наших громадян. Відкрився, а ми бува подумали, що і тут щось піде не так. Вам скажуть відкрити (підняти) капот на стоянці, оформити папери (перші). Черговий інспектор підійшов, подивився, зробив записи, віддав записи. Пішли до віконця із тими записами, віддали записи, зачекали, нам віддали черговий сертифікат. Проплатили послуги в касі. Пішли в інше віконце із всіма-привсіма документами. Подали документи із паспортом власника. Там перевірили, зробили транслітерацію латинецею для техпаспорта. Дали попідписувати папірця із транслітерацією і даними про авто. Підписали. Сказали через скільки підійти, коли буде готовий техпаспорт, щоб його заразом із номерами забрати. Швирнули паспорт на підвіконня віконця так як поганій собаці ніхто нічого не швиряє. Держслужбовці… Культура… Хоча в адміністративних центрах обслуговування громадян дійсно ввічливі і доброзичливі. Хоча б десь. Інколи замислюєшся навіщо платити податки для утримання всієї цієї маси паразитів. Можна платити тільки на виплату зарплат тим, кому вважаєш за потрібне?..

Козаки зрозуміли в черговий раз, що покращення таки покращення (частина п’ята: висновки).

Прийшли чи приїхали, забрали, поміняли. Задумались із перевізником чому так, що замість того, щоб допомагати людям, за що воно одне і з іншим гроші отримує, воно робить «послугу» тільки тим, що виділяє нам час. Бо в них зарплата мала, умови не такі тощо. А що ви зробили, щоб їх змінити? Пишеш заяву на звільнення і до побачення. Тоді б задумались, хто вище, про зміни, справжні зміни. Але, якщо низам до вподоби, то верхам до … одного місця. Просто треба записувати імена, прізвища, домашні адреси наших «героїв». Розумні і працьовиті ми з вами завжди знайдемо вихід із положення, а цим – у Мозамбік. Нічого особистого проти Мозамбіка.

Якщо хто хоче коротко, то все в одному реченні (дійсно в одному):

Митний брокер, перевізник, гроші, гроші і про всяк випадок ще трохи грошей, вибір авто на місці і координування за допомогою засобів зв’язку із перевізником, правильне ним оформлення всіх документів закордоном (чим менш правильніше, тим більше доведеться «доплачувати»), перегін до кордону (а за цей час ви вже проплатили ПДГшку за відсканованими перевізником документами у союзі із митним брокером), зустріч на кордоні завжди готових взяти хабар митників із нашого боку, їхнє (митників) свавіллячко, і дорога далі до митниці, де вже будете безпосередньо розмитнювати чи по дорозі перевізник може передати вам, але краще разом із ним на митниці все оформлювати: оцінка сертифікованим спеціалістом вартості вашого нового залізного коня чи конячки, всілякі там документи, проплати, доплати, оформляється за день (допомагає брокер-чарівник, а ви тільки оригінали, копії всіх необхідних документів надаєте), якщо складуться зірки і митник отримає «премію» за важку працю на благо своєї кишені, завізши автівку на митний контроль, ніхто не знає навіщо, але за стоянку там треба сплатити гроші, а може для цього і треба, потім запитуєте диво-брокера що далі і він каже що МРЕВ, далі МРЕВ, але не одразу, бо треба отримати свідоцтво про те, що ваше авто таки Євро 5, і навіть, якщо це все вказано в документах (офіційних), сказано отримати – значить отримати, там черга холера його знає коли мала би була зайнята, але ви ж маєте собі за порадника брокера і він знає свою справу – дзвонить на ту перевірку щодо Євро 5 і «вуаля» – ви перший в черзі, перевірили там, сказали якусь кількість днів зачекати, бо десь тут в Києвах оте оформляють, зачекали – отримали, і в МРЕВ: зранку і чим раніше, тим краще, бо процедура та страшна і незрозуміла, але безкоштовна на диво (мається на увазі нікому, окрім як офіційно, платити не треба), одні дивляться на двигун та записи собі на паперах ведуть, інші з різних віконець беруть у вас то одні документи, то інші (ви ж при собі маєте все що треба – весь пакет документів який вам сказав брати брокер та сертифікат Євро 5), а потім побігавши між віконцями. в останньому вам, швирнувши ваш паспорт кажуть, щоб приходили через скількись там годин і забирали техпаспорт та номери, ну ви і приходите згідно назначеного часу – і все.

Ні, не все – поміняти ж ще треба старі транзитні номери на нові, от тепер і все. Щасливої дороги по вбитим дорогам, заправившись підробленим бензином, у сусідстві із «машина купив, права купив, водити – не купив…».

Джерело: Ян Борецький

Коментарi

Коментарiв