Лариса Ніцой: Український народ обирає владу, яка меле бздури, що їхня мова не на часі

2434
Українська письменниця Лариса Ніцой

Перед вами дві майже однакові афіші. Обидві – про ту саму подію: про українські концерти в Юрмалі за участі українських зірок шоубізу. Різниця в тому, що одна афіша – російською мовою, друга – латиською. Та, що російською мовою «Паєхалі с намі, будєт круто» – це для хахлянд.., вибачте, для України. Та, що латиською мовою – для Латвії.

Афіша латиською мовою – для народу, який себе поважає. Цей народ має жорсткий (за українськими мірками) закон про захист державної мови. Цей народ (якому теж кричали «какая разніца» і «нас притєсняют») запровадив мовну інспекцію, яка відслідковує вживання недержавної мови в публічному просторі і штрафує за це. Хочеш повипендрюватися і надрукувати афішу своєю мовою? На здоров’я, друкуй, це ж демократія. Дуже демократично інспекція випише тобі штраф, ще й демократично ввічливо з усмішкою подякує, що наповнюєш їхній бюджет, бо той штраф такий, що розоришся. Латиський народ витримав тиск від росії. Такий закон не завадив сміливим латишам стати членами Євросоюзу і витримати ще й його тиск. «Наша мова – зникає, – заявив маленький латиський народ, – нам такий закон необхідний». І велика Європа змирилася.

Афіша російською мовою для народу, що мешкає в Україні і себе НЕ поважає, щоправда, називає себе українським народом (слава Богу, хоч це). Український народ обирає владу, яка меле бздури, що українська мова не на часі. Український народ дозволяє іншомовним вилізти собі на голову у всьому: в освіті, на телебаченні, радіо, сфері обслуговування… Українці (не дай Бог, посваритися, що люди скажуть) погоджуються з «какая разніца» і «так слажилося істарічєскі». Українці безвольно дозволяють в нових законах попускати свою мову: «Статус державної мови не може звужувати прав національних меншин». Український народ покірно приймає погрозу, якщо такого формулювання не буде, то іншомовні не дозволять українцям українського закону. Українці схиляють голову і перед росією, і перед Євросоюзом, ну як же ж, головне їм догодити, щоб на українців не сердилися, косо не дивилися, погано не казали…

Подивіться ще раз на ці афіші, українці. То тільки нам, як бидломасі – російською мовою, іншим народам – їхньою. Бо інші народи заслужили. Бо інші народи так себе поставили. Бо інші народи інакше не допускають.

Що-що? Держава щось повинна робити? Але держава – це ви. Так і хочеться вас струсонути: «Ви колись від гіпнозу очнетеся?». Бо ж на носі осінь. І саме на осінь відклали ухвалення мовних законів…

Дві афіші, а як показово.

Джерело: Лариса Ніцой

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв