Крим російський? – в Україні поставили на місце німецького політика

247
Український політолог жорстко відповів німецькому політику на заяву щодо Криму

Заступник очільника німецької ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини», кандидат у канцлери ФРН Олександр Ґауланд своєю заявою про російську приналежність Криму показав себе «у міру продажним колаборантом» на сторожі інтересів Кремля. Таку думку висловив український політолог Олексій Голобуцький у своєму Facebook коментуючи слова політика.

На думку політолога, партію «Альтернатива для Німеччини» складно віднести до класичних ультраправих політичних сил: «По суті це звичайні в міру ліві, в міру продажні колаборанти».

На цьому тлі він нагадав, що німецька прокуратура раніше висунула звинувачення проти співголови АДГ Фрауке Петрі.

«Формулювання відповідне: «суперечливі відомості», надані контрольній комісії ландтагу Саксонії у зв’язку з формуванням партійного списку АДГ і фінансуванням передвиборчої кампанії АДГ 2014 року. Це вони так коректно і законослухняно формулюють до судового рішення «фрау Фрауке брала газпромівські бабки і пхала в списки агентів РФ», – зазначив Голобуцький.

«Ну і це в цілому абсолютно очікувана і нормальна позиція для 76-річного старпера, який прожив більшу частину життя в рідному Карл-Маркс-Штадт: «після тисячі дев’ятсот дев’яносто дев’ять США, Франція і Британія зробили помилку, відштовхнувши Росію, не включивши її в свої домовленості», «Росія ніколи не поверне Крим», «санкції – це абсолютно неефективно» (і це вже після згортання Лайфньюз!», – підкреслив фахівець.

«Тобто, відкрито бреше, вперши очі собі у в’ялі коліна), «Росія стала сильнішою і розширює свої території» (це він про війни й анексію за останні 10 років). Як бачимо, звичайне червоножо*е лайно, хто ностальгує за часом молодості, коли і німкені були більш поступливими, і кар’єру по партійній лінії можна було зробити запаморочливу, взагалі не напружуючись», – зауважив експерт.

За його словами, АДГ представляє інтереси не ультраправих, а «лівих антиісламських популістів».

«По суті, це загальне обличчя сьогоднішніх гордих носіїв звання «європейський ультраправий»: ностальгія за Союзом як джерелом булочок тільки за назву «комуністичний», «робочий», «профспілковий»; соціалістична риторика; фінансова смичка з Газпромом й ідеологічна – з ФСБ; на чолі – «червоний старець» або його дочка/внучка/племінник…», – підсумував політолог.

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв