Що пішло не так: експерт розповіла про проблеми після Революції гідності

231
на найвищому рівні в Після Майдану в Україні зберігаються корупція і політичні угоди

Директор Київського офісу Інституту Кеннана Катерина Смаглій висловила переконання, що після Революції гідності в Україні не відбулося радикальних змін, до яких прагнуло суспільство. Про це ідеться у статті, опублікованій  на сайті установи.

Смаглій констатує – на найвищому рівні в Україні зберігаються корупція і політичні угоди.

«Першим тривожним сигналом для громадянського суспільства України має стати відсутність змін в підходах неурядових організацій», – підкреслила фахівець, додавши, що  попри те, що після Євромайдану волонтери виявилися групою, якій більше довіряли українці, лідери неурядових організацій більше уваги приділяли західним донорам, а не залученню громадян та активістів-волонтерів.

Крім того, додає експерт, деякі неурядові організації відновили співпрацю з фінансовими елітами України: «Розглянемо приклад Реанімаційного пакету реформ (РПР). Донори вітали діяльність РПР і високо оцінили його ефективність та успіхи у справі обстоювання реформ після Євромайдану».

Також вона нагадала, що протягом 2015–2017 років група одержала підтримку на мільйони доларів від провідних донорів України: USAID, Пакту (неприбуткова міжнародна організація розвитку), шведської SIDA, Міжнародного фонду «Відродження» (МФВ), ПРООН та Представництва Європейського Союзу в Україні. Хоча формально РПР складається з 80 недержавних організацій, усе західне фінансування йшло через обране коло НУО, таких як Центр демократії та верховенства права (понад 70 % загального обсягу донорської підтримки), Центр UA та Український центр незалежних політичних досліджень, які й без того були знаними одержувачами міжнародних грантів.

Така фінансова підтримка не лише призвела до конфліктів між групами реципієнтів та нереципієнтів, але й створила ефект «теплої ванни» для отримувачів грантів. Як наслідок, група РПР приділяла більше уваги донорським звітам і заявкам на нові гранти, а не підтримуванню та нарощуванню рівня залученості громадян. Офіс РПР, відкритий 2014 року без жодного фінансування з боку донорів, колись виглядав як справжній вулик, де роїлося безліч громадських активістів…

Пізніше орієнтовані на результат активісти почали залишати мережу.

На цьому тлі Смаглій додає, що на сьогоднішній день драйв в проведенні реформ майже зник, і бюрократія тяжіє над інноваціями: «2013 року українські активісти були потужною силою. Влада була просто змушена рахуватися з активістським рухом і йти на співпрацю з його лідерами в справі реформ. Це відкрило вікно можливостей для входження лідерів Євромайдану в політику».

За словами експерта, тоді багато конвертували свою репутацію в привабливі парламентські чи урядові посади, але зберегти єдність не змогли.

«Від цього загубився не тільки дух Євромайдану – самі його лідери тепер пожинають плоди своїх рішень», – підсумувала активістка.

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв