Роман Кулик: Українці не вилазять зі своїх танків, або Ґрафіті на Грушевського

206
Роман Кулик, молодший лейтенант (хорунжий) у Збройних Силах України

Щось багато народу не вилазить зі своїх танків:
Не треба дискутувати з приводу мистецької/історичної цінності знищених ґрафіті Шевченка/Франка/Українки – спізнілі диспути. І це банальна «вкусовщина», яка не має до конкретної справи ніякого відношення, бо як уже неодноразово писали – ґрафіті були об’єктом культурної спадщини (наказ Мінкульту №869 від 15.10.2014р., лежить тут: http://mincult.kmu.gov.ua/…/376246;jsessionid=42CE3F53524A1…).
Якщо ж вони не мають для вас ніякої цінності.. ну жаль, якщо події революції пройшли повз вас, як і смерті людей на Грушевського.

Знищення таких об’єктів – кримінальна відповідальність по статті 298 ККУ і штраф у 2350 гривень. Яка страшна сума.

Скандал розгорівся ще позавчора – можете прослідкувати у Тетяни Висоцької та Ольги Снісарчук. Власник «Емпоріум» Ігор Доценко у відповідь на зауваження почав зверхньо «хох мить» типу «успакойтєсь, Шарікови», чим остаточно вивів із себе учасників діалогу й по суті закрив можливість мирно залагодити справу. Ну ок, мудак, пообіцяли прийти поговорити з ним – той посміявся і погодився. Сьогодні прийшли охочі пояснити Доценку значення ґрафіті – а героя немає. Аби був на місці – можливо обійшлося б і без пошкодження майна магазину. Ну а так отримав збитки в нагрузку до майбутнього штрафу. Прокуратура Києва відкрила провадження по факту нищення графіті – гуд, але чи була б реакція правоохоронців без сьогоднішнього двіжу і хвилі у соцмережах? Сумніваюсь.

Подобається мені таке видовище на Грушевського? Ні. Котирую такі методи? Ні. Але у цій ситуації нам так явно і зверхньо сцяли в очі, що залишити ситуацію без реакції було неможливо. Тут знову історія про гідність, якщо хтось не зрозумів.

Джерело: Роман Кулик

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв