Петро Олещук: Литвин і купа проросійських колаборантів досі лишаються «героями»

415
Політолог Петро Олещук

Масове обурення щодо нагородження президентом судді Г. Зубця, котрий свого часу за СРСР засудив дисидента Валерія Марченка (та, враховуючи хворобу останнього – прирік його на смерть у муках), насправді виглядає нещирим.

Тут варто нагадати, що сам Марченко досі не є Героєм України. Литвин, купа проросійських колаборантів лишаються «героями», а Марченко – ні.

І нічого дивного у цьому символізмі немає. Адже та Україна, що була урочисто створена 1991 року – це не «Україна Марченка», це, швидше, «Україна Зубців».

Нагороджуючи опосередкованого вбивцю Марченка – Григорія Зубця, президент ніби говорить всім: «Допоки ви в команді – вас будуть лише нагороджувати».

Кланова пострадянсьва Україна – це не держава, за яку боролися дисиденти. Це логічне продовження СРСР, яка можливо колись і справді стане Україною, але навряд чи швидко та легко.

Це країна, в якій судді, які виносили вироки на замовлення КПРС, так само успішно виносили вироки на замовлення «Адміністрації Президента».

Це країна, в якій колишні партократи створювали нові партії та проходили у парламент уже як «демократи».

Це країна, в якій продовжувалася тотальна брехня на всіх рівнях.

Не дивно, що така Україна нагороджує «Зубців», бо це – їх Україна. Поки що.

І не треба казати про «поганих бояр», які «підставили» президента. Швидше за все, вони взагалі не задумувалися про результати. Вони, нинішня «еліта», у масі взагалі не знають, хто такий – Валерій Марченко. Адже вони – вихідці з іншого боку барикад. Вони знають Зубця як відданого служаку будь-якої влади, а Марченко їм взагалі не знайомий.

І це теж символічно, бо нагороджують у нас зараз, як і раніше, не людей, спроможних на ДІЮ, на ЗВЕРШЕННЯ, а лише «служак». За вислугу. З нагоди свята.

Ми можемо оголошувати декомунізацію ще мільйон разів, але Україна, в якій автора вироку дисиденту, який боровся за незалежну Україну, нагороджують державною нагородою з нагоди «професійного свята» – це тотальний «совок», що застряг в УРСР часів Брєжнєва.

Джерело: Петро Олещук

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв