Олександр Кочетков: Теорія відносності та акції протесту

149
Політолог Олександр Кочетков

Ейнштейн, звичайно, геній. Має повне право показувати нам всім язик. А сучасна комунікація без проблем з’єднує моє комп’ютерне крісло зі штабним наметом протестувальників під Верховною Радою.

Це я до того, що після моїх досить скептичних публікацій і висловлювань щодо протестів мені передзвонив чоловік від організаторів і пояснив, що я – абсолютно правий. Але – в своїй системі координат. А в іншій системі координат все виглядає зовсім інакше – ура Ейнштейну!

Оскільки я послідовно виступаю за об’єктивність, то протилежна моїй точка зору теж має право бути почутою.

Сенс в тому, що у організаторів не було і немає мети влаштувати всеукраїнську акцію протесту, увергнути Україну в протистояння і хаос. Частина організаторів взагалі планувала одноденну акцію і повністю задовольнилася тим, що влада почала розглядати виборчий та інші необхідні закони.

Головне досягнення протестуючих в їхній системі координат – це те, що біля Ради залишилася згуртована група в наметах, яка розходитися не збирається. І тепер їхня вимога – закон про імпічмент Президента. І до цієї групи у вихідні приєднується частина киян.

Друге досягнення – те, що поліція і Нацгвардія не хочуть зіткнень з протестуючими, не мають наміру виконувати злочинні накази. Третє – розкол у владній верхівці, який породила протестна ситуація під ВР. Список може бути продовжений.

Тобто учасники протесту досягають значних результатів малими силами, цих результатів істотно більше, ніж самі вони припускали на початку протесту, і ніякої необхідності в збільшенні чисельності учасників акції та радикалізації їхніх гасел і дій немає. Так вважають організатори. А погодитися з цим чи ні – право кожного українця.

Хоча протест як захисна реакція суспільного організму на токсичну владу – це безумовно добре, оскільки означає, що ми ще живі.

Джерело: Александр Кочетков

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв