Роман Кулик: Україні слід декриміналізувати провокацію хабаря

122
Роман Кулик, молодший лейтенант (хорунжий) у Збройних Силах України

Недолуго коментувати конфлікт НАБУ/ГПУ без будь-яких доказів з обох сторін, ґрунтуючись на слухах і довірі чи ненависті до одного з цих органів. Але оскільки вже пішли перші відоси і ряд заяв, то вимальовується наступна картина:

На відео НАБУ Пімахова описує діючу незаконну схему, в якій замішана не лише міграційна служба. Зробити іранцю паспорт під ключ – 30к доларів. На викладених НАБУ матеріалах немає провокації хабара (не показник, звісно, монтаж кількох матеріалів, тож тут треба дивитись решту матеріалів прокуратури), а Пімахова спокійно розкладає всі умови й алгоритм схеми. ЦПК зрівняв (привіт НАЗК, їх 90-та перевіреним деклараціям й відсутністю модуля контролю) декларацію і реальне майно Пімахової – порш, нерухомість на 120 квадратів, оформлена на матір, невеликі офіційні доходи. Щось не дуже співпадає з образом законослухняної громадянки, що стала під захист прокуратури.

Ну а поки НАБУ продовжували збирати відоси, ГПУ прослуховувала детективів і накрили їх за провокацію хабаря. В цій історії багато дивних моментів, але загальний контур майже ідентичний зі справою Розенблата. Й закиди до НАБУ з боку ГПУ – схожі на реакцію Розенблата, в той час як на всіх каналах показують відео з робочим процесом оформлення хабаря. Тільки Розенблат і досі вільна людина.

З цих рухів зробив такі висновки:

1/ треба декриміналізувати провокацію хабаря, тобто статтю 370 ККУ, в частині пропонування хабаря. З часом це серйозно ускладнить життя усій чиновницькій швалі, що живе такими «законними» схемами, яку на відео змалювала «особа, схожа на Пімахову».

2/ НАБУ треба дати право на автономне прослуховування. Без цього воно і далі буде залежним від СБУ, в якому є крило дуже потужних пацанів, що не зацікавлені в реальній боротьбі з корупцією. І монополія СБУ виглядає неадекватно, є анахронізмом і може на корню запороть не одну розробку НАБУ. Хто боїться зловживань із боку бюро – пф, просто гляньте, скільки у нас бажаючих утопить НАБУ як інституцію. Кожен провал чи порушення сильно битимуть по бюро.

3/ в силу багатьох обставин, НАБУ ще далеко до відповідного їх фінансуванню рівня роботи і результатів, а рівень довіри стрімко падає. Пора діставати всі козирі, якщо вони взагалі є. Інакше ендшпіль. А такі тертя між ГПУ і НАБУ є передбачуваним результатом конкуренції в українській феодальній реальності. Їх ще буде багато, тож продуктивніше намагатись розбиратись у кожному епізоді цієї тяганини, а не закочувати очі й голосити по жаб і гадюк.

Джерело: Роман Кулик

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв