Назар Приходько: Українцям усе складніше жити в реаліях війни, бідності та страху

333
Назар Приходько, журналіст і блогер

Дивлюся цікаву предметну передачу, де разом з Надзвичайним та Повноважним послом Markian Lubkivskyi обговорюється остання заява екс-Віце-Президента США Джо Байдена, зокрема його вислів «сучий син», по відношенню до Віктора Шокіна.

Пан Лубківський зазначив, що це дуже сумно, що наші американські Друзі змушені застосовувати такі вислови по відношенню до нашого істеблішменту і що загалом – заява Байдена це Національний сором Української влади.

Аж тут, у студію дзвінок. Телефонує, судячи з усього пенсіонерка Єлизавета з Запоріжжя. Вона каже, що погоджується з гостем студії, любить цю передачу і так само вважає Байдена Другом України, але її питання до пана Лубківського носили зовсім інший характер, а саме:

  1. Чому Гройсман, заявив на весь світ, що уряд підняв зарплатню вчителям, але Українці довго не знали на скільки собі підняли собі зарплату Нардепи перед відпусткою?
  2. У її сусідки на фронті загинув син, то ж питання в тому, як можуть можновладці під час війни брати відпустку…?

Що тут сказати – людям мало того що важко в соціально-економічному плані, а й дедалі більше важко морально, бо коли ти живеш в одних реаліях, реаліях війни, бідності, страху за завтрашній день, а по телевізору дивишся про Петра Інкоґніто чи про 100 мільйонів застави за Насірова…

Відповідь пана Лубківського була простою і зрозумілою, і з нею важко не погодитись: «Зарплату піднімають тоді, коли працівники дають результат, коли їхню роботу видно, а коли розповідають про «рішучі» реформи, якесь міфічне будівництво доріг, то давайте поїдемо закордон на 10 метрів – у Польщу, Угорщину, Румунію… Все те, що наша влада називає реформами – там невід’ємна частина життя кожного громадянина. Тому, звісно, підвищувати собі зарплату невідомо за що, їздити у відпустки і все це ще й під час війни – аморально».

Джерело: Назар Приходько

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв