Олександр Аронець: Маємо ще одного кандидата в президенти?

294
Блогер Олександр Аронець

Глава НАБУ Артем Ситник, на думку політологів, вже почав або, як мінімум, планує брати участь у виборах президента.

Схоже, що він дуже розраховує на підтримку США. Однак Вашингтон, поки не визначився з кандидатурою. Гідних кандидатів немає, і США в якості потенційних конкурентів головним гравцям ймовірно розглядають Святослава Вакарчука та Ситника.

Якщо з тим, що може запропонувати виборцям ставленик Пінчука, Сороса та Фрідмана Вакарчук все ясно, то результати Ситника викликають багато питань у експертів – політологів, юристів, колишніх правоохоронців. З одного боку, за час своєї роботи НАБУ продемонструвало величезне бажання зловити «велику рибу», були гучні затримання, гучні процеси, проте з іншого боку невисокий слідчий професіоналізм, порушення закону при зборі доказів, вибірковий підхід до «ворогів» і «друзів» і схильність до самопіару призвели до того, що ефективність дій НАБУ дуже низька.

Через це багато справ або не мають переконливої ​​доказової бази, або докази відхиляються судами через те, що були зібрані незаконним шляхом. НАБУ робить гучні заяви, висуває звинувачення в ЗМІ, але в підсумку справи розвалюються в судах. Безперечно, деякі справи розвалюються через тотальну корумпованість і нелюстрованість судової системи, проте будемо відвертими, некомпетентність слідства також дається взнаки. Захист обвинувачених легко дезавуює звинувачення НАБУ. Це визнають навіть деякі союзники НАБУ і вороги фігурантів їх справ, як це було, наприклад, у випадку з Трухановим. В подібних справах навіть антикорупційні суди не стануть панацеєю.

Експерти вважають, що Ситник, все ж, не зможе розраховувати на глобальну підтримку США, в кращому випадку – на часткову. І навіть для цього йому доведеться активно доводити свою корисність гучними затриманнями, або ж він повинен гучно гримнути дверима, подати у відставку і будувати свою кампанію на гаслі «а мені не дали нічого зробити».

Зрештою, українська правоохоронна система повинна позбавитись як від політичних впливів, так і від політичних амбіцій і тихою сапою робити свою справу. Як це роблять антикорупційні органи у тій же Румунії, де вони не претендують на участь в політиці, проте діють дуже ефективно і доводять справи до логічного завершення.

Джерело: Олександр Аронець

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв