Петро Олещук: Замість гіперлупів краще б «Укрзалізниця» налагодила сполучення з Маріуполем

160
Політолог Петро Олещук

Питання залізничного сполучення Сходу України з іншими частинами держави (і, опосередковано, з усім світом через залізниці) перетворюється на стратегічне питання після запуску т.зв. «Кримського мосту», який значною мірою перекрив нормальну навігацію через Керченську протоку, а, отже, і через Азовське море. Відповідно, для Маріуполя та інших промислових центрів Донеччини, що перебувають під контролем України, залізничне сполучення перетворюється на основний канал комунікації з «материком».

Думаю, не треба нагадувати, наскільки для України важливо зберігати контроль над Маріуполем. По-перше, це стратегічна точка, яка визначає утримання усього Приазов’я. По-друге, це значний промисловий центр, який забезпечує наповнення бюджету, що надзвичайно важливо в умовах україно-російської війни.

Утримання Маріуполя, окрім чисто військових чинників, залежить ще і від соціально-економічної ситуації в регіоні та від комунікації Приазов’я з іншими частинами нашої держави. Адже у разі погіршення соціально-економічного стану Маріуполя, невдоволення громадян може бути використане Росією для розхитування ситуації та фабрикування протесту. Комунікація ж впливає як на економіку, так і на можливості інтеграції регіону у загальноукраїнські процеси.

На жаль, «завдяки» Укрзалізниці з комунікацією в останній час все гірше. Очевидно, що після того, як Росія методично почала відрізати нас від моря, необхідно було оптимізувати залізничний транспорт. Однак ситуація тут, м’яко кажучи, небезпечна. Зношеність рухомого складу Укрзалізниці – серйозна. Нестача транспорту – вражаюча. У результаті, приміром, Авдіївський коксохім, котрий не зупинила війна, може бути зупинений через нестачу сировини. Ще гірша ситуація з меткомбінатами Маріуполя. Поки що залізничний транспорт сяк-так забезпечує постачання готової продукції за «зниженою програмою», однак у разі запланованого зростання виробництва 2019 року – можливостей залізниці буде явно замало.

Через низьку пропускну спроможність залізниці, загальну відсталість залізничного транспорту виникає ризик гальмування зростання економіки та нормальної комунікації «материку» зі своїми «бастіонами на Сході».

Думаю, що саме на цьому і має зосередитись транспортне відомство. Хочуть займатися гіперлупами – хай займаються, але у першу чергу хай налагодять нормальне сполучення із Маріуполем та іншими форпостами на Сході. Як пасажирське, так і вантажне.

Очевидно, що це – також фронт великої війни на виснаження. Гібридної війни без правил та обмежень, у якій переможе більш організований, більш підготовлений та спроможний вирішувати наявні проблеми максимально швидко. Перекрила для нас Росія Керченську протоку? Значить, маємо так оптимізувати залізничне сполучення, аби це жодним чином не позначилося на продуктивності економіки, виробництві та експортному потенціалі країни. І робити це, очевидно, треба прямо зараз, без найменших затримок.

Джерело: Петро Олещук

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв