Віталій Чепінога: Як правильно шкодити ворогам

372
Віталій Чепінога, український політик, блоґер

Хтось гордо пише в ФБ: я колись працював у москві і вже тоді не любив того царства із протєста…

Ой, я вас умоляю! Я колись там метро строїв, після армії. Станція «Подбєльського». Я там сначала балкон приварив. А він потім упав, і когось убив, кажись. Чи поранив… Бо сварщик я – так собі, єслі чесно… Це при тому, що там той балкон на*уй був не нужен по проекту. Просто у прораба Міші був якраз приступ білої гарячки, і той балкон його преслєдував і душив по ночам, треба було ізбавиться від нього якось…

Напарник по імені Гєна сказав тоді мені: «Ех, йошкін ти кот… Надо було потолочним варить… Шо ж ти так? … Хотя, в принципі, і х*й з ним» (шоб я не розстроївся)… Потом ми пішли й купили чотири ящики вина «Сірєбрєний колокольчик». І не вилазили з забоя два дні…

Гєна потом помер, бо був донором. За донорство давали тоді 100 грам спірта, 200 рублів і два дня виходних. А він здав кров за день в шести клініках… Перебрав… І погиб… То лі від від спірту, то лі від малокровія…

Потом ту станцію затопило і щось там зірвалося… Вони мене, с*ки, досі помнять, думаю…

Вредить треба іграючи, не напрягаясь – так нас вчать «Кобзар» і Упанішади…

Авторська стилістика збережена.

Джерело: Vitalii Chepynoga

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв