Ростислав Мартинюк: Все, чого торкаються руки лукавих, перетворюється на «матрьошки»

340
Ростислав Мартинюк, продюсер і журналіст

Оце зранку спало на думку: а уявіть, шо ми знову в літі 2013-го року.

На Бесарабці стоїть Лєнін; на Липській Мануїльський; у Дніпро(пєтровську) шпацерують люди по Карла Маркса, а рейсові автобуси рушають і рушають на Кіровоґрад, Комсомольськ, Котовськ, Артьомовськ і Щорс…

Оце мізерне відтворення української реальности 5-річної давнини переконує: хіба то була Україна? Як можна було в ній жити?

Ще через 5 років ми будемо дивуватися тому, що у Маріїнському парку вдержався так довго Ватутін, а біля Лаври – баба з голодоморним гербом.

А наїпаче будемо чудитися, шо по Грушевського – «від» і «повз» ці ідоли рабства – йтимуть і йтимуть колони матрьошек, співатимуть матрьошкині пісні, нестимуть матрьошкіни знаки.

Бо все, чого торкаються руки лукавих, перетворюється на «матрьошки». Як кришталь на череп’я. Як вино у воду з-під крану.

І прокинувшись від страшного шляху 2013-го, страшного 2018-го (і якогось там іще), ми відпочинем душею у якихось Горішніх Плавнях. Де ні лєніних, ні ондатріїв, ні ватутіних – але Наша Хата.

Джерело: Rostyslav Martynyuk

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв