Ян Борецький: Дощовий Армаґеддон: Київ упевнено стає територією нетрів

356
Столична Оболонь після зливи

Черговий потоп у Києві став справжнім «святом» безгосподарності влади і безвідповідальності киян. Спостерігав шокуючі кадри затопленого міста на берегах Дніпра – і мені було анітрішечки не жаль мешканців столиці. Київ – жаль, а киян – ні! Мешканці столиці вже побили кілька національних рекордів з ідіотизму. Двічі вибирали «блакитного злодюжку» Черновецького, вдруге виберуть лобіста  оскаженілих забудовників Кличка. Нічого дивного, які виборці – такий і міський голова.

Коли Київ затопило – кияни навіть не зрозуміли, що сталося. Досі не розуміють. «Найпросунутіші» міркують десь так: міст обвалився і річки дорогами текли через погану роботу дощової каналізації; ливнівки, мовляв, із 60-х років минулого століття ніхто не чистив, забудували Київ, а про інфраструктуру стоків ніхто не потурбувався бла-бла-бла. Кличко, на їхню думку, тут не винен. «А що він міг зробити за три роки?» – запитують ці наївні люди. Більшість вірить якимось анекдотам про нібито дуже сильний, аномальний дощ, про зміни клімату… Природа вже в наших краях буквально тропіки організувала! «Дощ випав, тримісячна норма за дві години. Ой, як страшно!» – розводився керманич «Київавтодору» Густєлєв. Та аж страшно! Дощ дві години йшов – яке диво природи, яка аномалія! Без чужопланетян явно не обійшлося. А чи знає добродій Густєлєв, якою є середньомісячна норма опадів у липні для Києва? Так, він цього не знає, бо про тримісячну норму не він ляпнув, а інший молодий талант Роман Ткачук.

Було би краще, якби хлопці своєю роботою займалися, а не катаклізмами природи нас лякали. Якби Густєлєв на дорогах Києва забезпечив якісний злив води, а Ткачук, зі свого боку, проконтролював стан критичної інфраструктури на столичних шляхах і наказав своїм орлам та всім відповідальним службам почистити ливнівки від сміття, яким кияни та забудовники засмітили стоки під дорогами – тоді б ми «страшної негоди» навіть не помітили! Але не для того ці чинуші за свої крісла боролися, щоб розбиратися зі станом якихось дурнуватих каналізацій чи перейматися станом інфраструктури.

Ще один зі столичних керманичів, Дмитро Давтян, бурмотів: «Щось там не спрацювало, помпи не відкачували воду». Ой, не для того син бізнесмена, лідера спільноти вірмен Харкова в заступники мера столиці подався, щоб розбиратися з електропостачанням шляхопроводів, ой, не для того!..

Не було жодної великої негоди в Києві, не було тримісячної норми опадів за три секунди. У Гідрометцентрі заявили, що явище, яке кияни спостерігали на вулицях 25 липня, навіть на стихійне не тягне. Півмісячна норма. Ну то й що?

З якого переляку Ткачук ляпнув про «тримісячну норму»? Ніхто не знає. Може, тому що у страху очі великі? Хоча мав би знати, адже Управління з надзвичайних ситуацій очолює. Синоптики кажуть, що якби справді тримісячна норма випала, то був би справжній потоп – стихійне лихо. А поки що у нас стихійне лихо лише у КМДА сидить.

Отже, це не страшна негода, не вибрики природи (як запевняли нас журналісти та керманичі КМДА) підтопили Київ і обвалили черговий шляхопровід.

Справа в тому, що Києвом керують навіть не дилетанти. Ці люди нездатні відрізними помилки від правильних рішень, але принцип у них простий: красти на всьому й будувати тільки те, на чому можна вкрасти. З таким підходом застарілу інфраструктуру, звичайно, не відбудуєш, адже для цього потрібно вкладати більше, ніж крадеш.

Масштаб занепаду Києва зараз такий, що для відновлення нормальної життєдіяльності потрібні сотні мільярдів гривень. Нинішні клептомани не готові пускати гроші навіть на відбудову того, що розвалюється буквально на очах. З ними немає сенсу говорити про масштабну перебудову Києва, про амбітний проект «Великого Києва», у них є свій «проект Києва» – розграбованого, занедбаного, де нетрі співіснують із палацами і фешенебельними центрами, де повсюди смердить сечею і нечистотами, а посеред усього цього хазяї Києва «тусять» у розкішних апартаментах.

Столиця прямує саме в бік майбутнього на кшталт якихось бразильських фавел. І кияни не помітили, що новий потоп саме й був знаком перетворення Києва на місто нетрів.

Усе вказує на те, Київ уже не в змозі самовідновлюватися з такою владою і такими виборцями. Ось «заморився» шляхопровід на Шулявці. Його досі не відбудували – Кличко з Микитасем досі грошву ділять, проекти затверджують. Новий Шулявський шляхопровід ще не реконструювали (а зроблять це, судячи з усього, роки за два) – а вже на додачу обвалився міст на Кирилівській. Ці мости не встигнуть відбудувати – обвалиться ще щось, якась дорога під землю піде, її роками реконструюватимуть, кредити братимуть, розроблятимуть проекти – а тим часом в якийсь момент місто просто стане.

Архітектор Георгій Духовичний казав колись, що хижацькі забудови й відмова вкладати ресурси в критичну інфраструктуру обов’язково приведе Київ до колапсу. Просто настане день, коли транспортний рух у місті припиниться (хоча цього літа «Київавтодор» своїми недолугими ремонтами і так тримає місто в перманентних лещатах заторів).

Проблема в тому, що інфраструктурний колапс, до якого впевнено прямує наша столиця, з доріг лише починається, але ними не закінчується. Спочатку псуються дороги, мости, переїзди. Рух містом перетворюється на нескінченні затори, істерики й психоз. Цей етап ми уже пройшли – Київ уже місто-затор.

Відтак сиплеться інфраструктура каналізацій, ливнівок тощо. Потоп 25 липня свідчить саме про те, що другий етап нетризації Києва вже розпочався. Система люків, стоків, каналізацій уже не працює. Мости «втомлюватимуться» все частіше, дороги провалюватимуться все глибше, бо Кличко і його поплічники-клептомани не здатні провести системну модернізацію інфраструктури. Вони, без сумніву, зроблять якусь поверхову перевірку дорожнього дренажу й навіть гучно оголосять, що провели реконструкцію каналізаційних стоків, почистили їх на 99 %. Але позаяк при владі в столиці – патологічні крадії, то присвоять не менше половини коштів, тому далі косметичних ремонтів справа не піде.

Дороги будуть поступово розвалюватися, шляхопровід на Кирилівській – не останній, бо процес розпаду вже набагато обганяє процес відтворення.

Потім унаслідок руйнування доріг і мостів почне руйнуватися система електропостачання. Вже зараз кияни сидять без гарячої води. Судячи з усього, КМДА не зможе домовитися з «Нафтогазом». І в столичній адміністрації, і в «Нафтогазі» сидять чиновники-«бізнесюки», варті одне одного. Тому результат конфлікту відомий уже зараз: доведеться обмежити постачання гарячої води і тепла у Києві в деяких районах. І це буде презентовано київській громаді як величезну перемогу Кличка і Ко.

Уявіть собі: проблеми із тепло-водопостачанням виникли після того, як ми й так утридорога почали переплачувати за газ і тепло відповідно до «роттердамів» і «дюссельдорфів». Про що це свідчить? Ми платимо все більше, а апетити все зростають. Колись апетити зростуть так, що курку, яка несе золоті яйця, просто заріжуть…

Якщо Київ розвиватиметься так, як зараз – обов’язково прийде час, коли доведеться відокремлювати дороги для «блатних» (щоб ті змогли доїхати до своїх офісів у Раді, Кабміні, КМДА й ще кудись) від доріг для всіх решти. Далі доведеться чиновникам і бізнесменам, які ще живуть у Києві, будувати навколо своїх урочищ цілі захисні рови і стіни метрів 10  заввишки, щоб ніхто не ліз. Може, дійде і до власних електростанцій із зеленим тарифом та персональних гелікоптерних майданчиків. Усе це – не в такому й далекому майбутньому.

Тим часом Київ перетворюватиметься на територію з величезною кількістю незаконних, безладних забудов, які налазитимуть одна на одну, зі страшно дискомфортними дорогами для холопів. Населення тулитиметься у занедбаних будівлях, у найкращому випадку – з якоюсь там електрикою і холодною водою, з усіх боків обмежене в проїзді (таке враження, що кам’яний мішок у районі Урлівської побудували з далекоглядною метою перетворити цю територію в зразкове ґетто). Отож, житимуть кияни, як у резервації – обмежені палацами, магістралями і центрами розваг власників України.

Ці процеси простежуються і зараз, просто більшість цього ще не усвідомлює. Архітектор Глєба даремно в своїх дописах та інтерв’ю волає про це чи не щодня. А він наголошує: кияни вже зараз живуть як у резервації.

Та більшість киян не помічає, до якого світлого майбутнього прямує київська агломерація. Більшість іще має наївність думати, що живе у чи не найкрасивішому місті світу з фантастичним ландшафтом та славною історією.

На жаль, 25 липня ми ще на один крок наблизилися до перетворення Києва у місто нетрів, взірцем для якого, мабуть, стануть не інновації та вільна творчість, а хрестоматійне місто Коулун 50-70-х років ХХ століття, де за повної відсутності нормального життєвого простору під контролем тріад процвітали наркоторгівля, проституція та азартні ігри. Саме до цього ґетто у Гонконзі ми й прямуємо у своєму соціально-економічному розвитку. Коулун – ось куди нас ведуть Кличко і Ко за мовчазної згоди мільйонів легковажних киян.

Перефразовуючи Хрущова, вже нинішнє покоління киян буде жити в Коулуні, де вулиці виглядатимуть десь так.

Відпочиватимуть кияни приблизно так:

А діти гулятимуть отак:

Тож, уперед, у «світле» майбутнє?!.

Ян Борецький для видання InfA

Постійне посилання

 

Коментарi

Коментарiв