Сергій Якимчук: Правоохоронці України все більше візуально і морально схожі на бандитів з 90-х

546
Сергій Якимчук, активіст

Одного разу я пішов виносити сміття, коли повертався до під’їзду, то звернув увагу на громадян і поцікавився, хто вони і чому говорять між собою українською, а до дитинки у візочку на диво говорять російською. Звичайно, що я це зробив дуже культурно і вибачився, що встряваю у їхні розмови. Мені пояснили, що по-перше «а какая разніца?», а по-друге, вони, мовляв, вже давно живуть у США, а поскільки там всі наші між собою говорять російською, тому вони хочуть її з дитинства виховати так, щоби вона у США не була «білою вороною».Це було ще у 2015 році, я вже писав про це тут у ФБ.

Одна з тих жінок, яка тоді також там була зі своєю дитинкою у візочку і виявилася моєю сусідкою, чоловік якої працює в нашому Тернопільському СБУ. Пишу про це, щоби ви зрозуміли про початок історії і як вона починалася.

Ще повинен сказати, що я завжди вітаюся зі всіма сусідами, вітаюся навіть з продавцями нашого магазинчику, коли туди прихожу, ну, так я вихований. З часом звернув увагу, що та жінка сбушника не відповідає мені коли вітаюся, через деякий час я поцікавився у неї чому, мовляв, що трапилося і чи я бува її нескривдив? На що я отримав цілий фонтан чи навіть гейзер від неї… мовляв, якого милого я пхаю свій ніс і чіпляюся до всіх людей на вулиці і так далі. Я був шокований і не певний час навіть втратив мову, вона пригадала мені той епізод і так далі. Ми ще щось там поговорили і я пішов геть, зрозумівши, що говорити в принипі немає про що.

Потім почалися різні неприємні дрібнички. Спочатку я замітив, що мою машину пошкодили, кинувши пусту пляшку з під алкоголю з четвртого чи п’ятого поверху. Пляшка не розбилася і лежала поруч у траві, я викликав копів, тоді були якісь свята і всі мешканці нашого невеликого підїзду розї’халися, лише на двох останніх поверхах пиячили негри і були гості в того сбушника. Коли приїхали «копи», то він дивився на це все з свого балкону і крикнув їм, що та пляшка там тиждень вже лежить… Поліція опитувала свідків, опитували і його… можна лише здогадуватися, що він їм там сказав, але діло закінчилося тим, що я попав на ремонт і на двісті доларів відповідно.

Дальше більше. Я продав ту стару машину і купив іншу. Через деякий час мені на ній написали слово з трьох букв. Я зробив фото, подзвонив у поліцію, але безрезультатно. Чесно кажучи, я сам навіть не впевнений, чи це написали біля будинку вночі чи в іншому місті.

З тих пір я почав звертати увагу на автомобілі, які паркуються у нас у дворі і робити зауваження тим мешканцям, які взагалі живуть в інших будинках, але лишають авто мені під вікнами, в результаті чого мені немає де поставити свою власну машину. Я думаю, що багато людей так само вооють за паркувальні місця під своїми вікнами для свого авто, і це робиться навіть у Європі, де я проживав довгий час. Зазвичай такому водієві на лобове скло, там де очисники, ставлять невеликий камінчик, як попередження. І цей спосіб реально діє. Крім мене це роблять ще деякі мешканці, общим всі ті хто немає гаража і ставить авто біля під’їзду. Але цей сбушник всім говорив, що це роблю виключно я. Обурені водії приходили до мене виясняти ситуацію. Я виходив до таких людей і час від часу мусів пояснувати, що ми сплачуємо ОСББ, прибираємо зимою сніг з цієї парковки, тому логічно, щоб тут ставили машини лише мешканці цього буднику.

Весь цей час через різні інтриги в мене виникали наприємні ситуації з сім’єю цього сбушника, про які я вже не буду згадувати, бо вони були настільки тупі і нікчемні, щоб не тратити час.

І ось сьогодні я випадково зустрів його біля машини і просто вирішив з ним поговорити, не сваритися, ні, поговорити, тим більше, що він був на прогулянці з дитиною у візочку. Коли я підійшов, то я навмисно став так, щоб дитячий візочок опинився з боку і спиною до нас. Хочу зауважити, що я сильний чоловік, регулярно хожу в спортзал і важу майже сто кілограмів і об’єм руки в мене більше 43 см. Тому, коли я почав з ним говорити він навмисно розвернув візочок з дитиною і поставив його перед собою, таким чином дитина дивилася на мене. Мабуть він відчував страх і вирішив перестрахуватися. Мені відразу пригадалися слова путіна про те, як «ми поставимо поперед себе жінок з дітьми…».

Я говорив спокійно і лагідно. Я лише запитав, для чого він запускає різні інтриги і стравлює мене з іншими людьми? Чому він веде себе як «баба» і попросив бути мужчиною і не займатися інтригами. Не говорити того, що він не знає і не бачив. В кінці-кінців у нього завжди є можливість вирішити зі мною всі питання по-чоловічому. Я розвернувся і хотів піти, адже в той момент підійшла чи то його мати чи то свекруха, адже всі вони живуть поруч.

І ось, друзі, в цей момент працівник СБУ поніс таку ахінею і дурню, що я подумав, що переді мною якийсь «бандіт чи крутелик» з 90-х років. Бо спочатку він пригрозив мені розборками в своєму «кабінєтє» на Бендери-21 (це в Тернополі адреса СБУ), а мене і посадити і закрити в «наручніках», і сказав, що по мене зараз приїде якась братва і взагалі вивезе мене в ліс завтра вночі і пристрелить там, а мою машину взагалі спалять… Я витягнув телефон і кажу, а давай повтори мені все це на камеру… У весь цей час він чомусь пару разів сказав мені: «слишиш ти таварісчь», коли я сказав йому, що я для нього не «товариш», а «пан», то він здивовано перпитав: “» ти шо млять з Польщі приїхав?!».

Якщо чесно, мені так хотілося вирубити його легким «двіженієм руки», але я ж колишній військовий, офіцер, та й дитинка поруч, общим я стримався, розвернувся і пішов геть, наголосивши йому про необхідність бути мужчиною.

Друзі, я навмисно поки, що не називаю жодних імен і прізвищ, не хочу ускладнювати ситуацію, бо зазвичай такі йолопи окрім словсеного поносу ні нащо більше нездатні. Звичайно, якщо ситуація буду розвиватися з його боку по іншому, то я обов’язково запишу його на диктофон чи відео і виложу в ю-тубі, можливо таке лайно приберуть справжні офіцери сбушники хто зна… впевнений, що справжні чоловіки ще існують в цій структурі.

Біда в іншому, у нас працівники правоохоронних структур дедалі частіше ведуть себе як бандити з 90-х, вживають ту саму лексику і стають схожими на них візуально і морально.

Джерело: Сергій Якимчук

Постійне посилання

 

 

Коментарi

Коментарiв