Юрій Сиротюк: Мінськ як світовий дипломатичний Іловайськ

367
Юрій Сиротюк, директор аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»

Мінська змова – це смертельна загроза не лише для України. Не лише дипломатичний Іловайськ. Це ще й вовча яма для євроатлантичних країн…

Нині вже засмальцьованою виглядає риторичний вираз про невідворотність Мінська. Цю мантру приречено повторює українська влада. Але подібне раз по раз чути і з Заходу.

Прицьому Мінськ, який так і не припинив російсько-українську війну, зняв з Росії відповідальність як з агресора та вивів її за удар як важливого гаранта домовленостей.

Більше того припинення активної фази війни в Україні дозволило РФ перегрупувати сили і відкрити другий фронт у Сирії.

Саме «пауза гарячої фази війни в Україні» дозволила три роки тому перекинути РФ війська у Сирію.

З регіонального агресора та сировинної імперії Росія повернулася в коло світових геополітичних гравців.

Другий фронт проти Заходу у Сирії зруйнував плани Заходу на Близькому Сході, зміцнив та згуртував антиєвроатлантистів.

Коли Росія втрутилася урядові війська контролювали лише приблизно 8% території. Нині Асад повернув контроль понад 96% території.

Росія апробувала методики ведення сучасної війни в тому числі експедиційних операцій на далеких відстаннях.

Змогла прогнати через війну ті роди військ, які не брали участь у війні на Донбасі, передусім авіацію та флот.

Змогла змоделювати великі наступальні операції. З використанням всіх видів і родів військ, що не дозволяла прихована війна в Україні.

Геополітично Росія підірвала гегемонію Заходу та підняла свої ставки і ціну у грі із Заходом.

Рано чи пізно РФ перекине ці обкатані повномасштабною війною війська на європейський фланг бойових дій.

А щоби забратися з Сирії, Росія очікувано попросить Україну…

А тепер коротко, що дозволив зробити Росії Мінськ-2 у військовому плані за їхньою ж офіційною статистикою…

Росія розпочала військові дії в Сирії 30 вересня 2015 року. Тільки тому, що змогла домогтися потрібної їй паузи в Україні.

Отож, РФ:

– Апробувала перекидання військ і військової техніки на значні відстані.

– Перекидання авіації на понад 2,5 тисяч кілометрів від місця базування.

– Лише офіційно понад 63 тисячі російських військових отримали бойовий досвід,

– 434 генерали та приблизно 26 тисяч офіцерів, всі командуючі штабами військових округів, загальновійськових армій та військово-повітряних сил,протиповітряної оборони разом зі своїм персоналом командири дивізій та 95% командирів загальновійськових бригад та полків прогнані війною.

– Бойовий досвід отримали 4,5 тисяч спеціалістів ракетних військ та артилерії (передбачаю, що перед Сирією усі вони побували «відпускниками в Україні»), 87% екіпажів оперативно-тактичної, 91% армійської та 97% військово-транспортної авіації, 60% екіпажів стратегічної та дальньої авіації.

– Російські військові радники сформували 5 добровольчий корпус один з найбоєздатніших підрозділів військ Ассада ( теж згодився досвід формування з кримінальної шантропи Першого та другого армійського корпусу в Україні).

– Сирія дозволила прогнати не лише війська, але й зразки ОВТ (озброєнь та військової техніки).

Випробуваний 231 зразок сучасного і модернізованого оззброєння.

Серед них високоточні боєприпаси, нові крилаті ракети морського і повітряного базування, авіаційні комплекси.

Засоби ППО, РЕБ та зв’язку.

39000 тисяч бойових вильотів авіації, більшість у нічний час. В найбільш інтенсивних умовах понад 100 літаковильотів в добу.

189 бойових походів військово-морського флоту РФ, в яких взяли участь 86 бойових кораблів, 14 підлодок та 83 судна.

15 листопада 2016року перше в історії РФ бойове використання палубної авіації крейсера адмірал Кузнєцов по наземним об’єктам.

25 тисяч вильотів БПЛ (близько 70 БПЛ використовувалося щодня, на кшалт моделей «Форпост» та «Орлан-10».

100 ударів кораблями та підлодками крилатими ракетами морського базування «Калібр», стратегічною дальньою авіацією, 66 ударів крилатими ракетами повітряного базування, бомбардувальники Ту-22м3 47 групових ударів, вильоти дальністю понад 2 тисячі км.

Облаштування авіабази «Хмеймім», порт «Тартус».

Відтак, Мінськ-1 (5 вересня 2014 року після російських воєнних злочинів в Іловайську)зняв відповідальність з Росії як агресора за мовчазною згодою Франції та ФРН, Мінськ-2 зняв відповідальність Росії за порушення взятих на себе зобов’язань та дозволив захопити стратегічний транспортний вузол Дебальцеве та перекинути війська у Сирію.

Не хотів би думати, що може робити Росія після Мінська-3.

Але суха статистика свідчить, якого монстра виростив світ Мінськом…

Джерело: Yuriy Syrotyuk

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв