Лариса Ніцой: Українська школа учить чи мучить?

366
Лариса Ніцой, письменниця

Мене дістала школа. До печінок. Іноді хочеться зарватися (не в школу, ні) у міністерство освіти і когось віддухопелити.

Я – гуманітарій. Мій чоловік – гуманітарій. Мій син – гуманітарій. Він навчається в англійській спеціалізованій школі – гуманітарній.

Беру свіженький розклад уроків свого гуманітарія.
На тиждень:
Чотири (!) рази – математика.
Три (!) рази – фізика.
ОДИН (!) раз – українська література.

Серйозно?!

Мені в житті:
Ні разу не знадобилася фізика.
Ні разу не знадобилася хімія.
Ні разу не знадобилася алгебра.
Один раз знадобилася геометрія, коли я будувала на дачі круглу пісочницю, треба було вирахувати довжину кола.

Моєму чоловікові в житті:
Ні разу не знадобилася фізика.
Ні разу не знадобилася хімія.
Ні разу не знадобилася алгебра.
Ні разу не знадобилася геометрія. (Пісочницю будувала я).

Тепер на черзі син.

Нехай ми вчилися в радянській школі-муштрі. А сьогодні ж уже НОВА школа, українська! У мене питання, чому у мого сина, гуманітарія, немає уроків риторики чи ораторської майстерності? Чому в нього, гуманітарія, немає уроків психології, щоб учитися розпізнавати конфлікт і запобігати йому або вчитися будувати дружні стосунки? Чи це не потрібно в житті? Чому він (поглиблено) не досліджує якісь архіви чи старовинні документи, у нього з історії 12? Чому він, гуманітарій, не вдосконалює вміння писати твори, у нього виходили в середніх класах прекрасні твори-роздуми. Уже він не пише твори – він, гуманітарій, сидить над фізикою. Чому у нього стільки фізики, математики, хімії у гуманітарній школі, які він не любить, до яких у нього немає хисту, які йому скоріш за все НЕ будуть потрібні ???

Мій син не зможе ходити на теніс, танці, в басейн, на боротьбу, на музику – у цей час він буде сидіти з репетиторами над ненависними предметами! Бо ці предмети впливають на бал атестата, який треба при вступі. Я вже мовчу про гроші, які треба тратити на репетирів з ненависних предметів, які ніколи в житті не знадобляться.

Зустрічаю знайому. Її дитина вчиться в Лондоні у звичайній школі в 7 класі. Дитина має обов’язковий мінімальний комплект (мову, історію, фізику, математику) і до обов’язкових має уроки на вибір. Дитина вибрала в 7 класі предмети, сядьте, бо впадете: КЛІПМЕЙКЕРСТВО, ДИЗАЙН ОДЯГУ, ОСНОВИ БІЗНЕСУ – предмети у звичайній загально-освітній школі. Це не весь цікавий перелік, з якого можна вибрати. Дитина біжить у школу з задоволенням! (У цьому місці під час розповіді знайомої захотілося заплакати). Дитину готують до життя. Якщо це не буде її професією, то це просто цікаво, то це просто стане їй в нагоді для себе, вдома, для родини…

Після її розповіді бажання віддухопелити (знаю, знаю, звучить агресивно і нетолерантно) наших працівників Міністерства освіти, які відповідають за навчальні плани в старших класах – подвоїлося.

Я не кажу про молодшу школу, там є хоч якісь зрушення. Старші ж класи – це катастрофа. Я не проти уроків фізики чи математики (алгебри, геометрії) як загалом, так і для дітей, кому це дано, які ці уроки люблять, і яким це треба! У нас є діти-винахідники! Але для чого цими предметами мучити майбутніх журналістів, акторів, дипломатів, письменників?

За що? За що МОН так катує наших дітей? За що ви відбираєте у них дитинство, убиваєте їхній час? Нам, батькам, не потрібні колонії суворого режиму з утримання там наших дітей на нецікавих, непотрібних уроках. Нащо? Нащо ви це робите? Якщо ви так не любите цю роботу, бо якби любили, вашою роботою всі б тішилися! Ви б сотворили «цукерку» з освіти, це ж не так складно насправді! Нащо ви там сидите? Нащо ви там мучитеся самі і мучите нас? Звільніть місце – нехай прийдуть ті, хто горить цією справою, хто зробить наших дітей щасливими.

————-

п.с. Усіх людей, кому перераховані предмети потрібні в житті, цей допис не стосується.

Джерело: Лариса Ніцой

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв