Ростислав Мартинюк: Про московську мову та «фінське закляття»

1354
Ростислав Мартинюк, продюсер і журналіст

Коли хто з бувших русскоязичних припине журитися за «причастньіми и деепричастньіми оборотами», то стає справжнім українофоном.

А пізнавши радість спочатку вживати іменника, а потім його ознаку – а не навпаки, як то прийнято в «алеющих далях», «тающих ледниках» і прочая – збагнути маєстат Імени й нетривкість «дее-при-частия «. І заразом відчути З КИМ ми маємо справу у цій, 22-ій війні (за даними Олександр Палій).

Мандрівники й етнографи, відзначаючи непоетичність і грубість московського племені, між тим натикалися на подиву гідне БАГАТСТВО порівняльного словника московитів. Наприклад, на похороні дочка могла знайти до 50 слів для покійної матері: «ласкающая, до-зари-встающая, молоком питающая, сердцем-обогревающая, неусьіпно учившая» і т.д.

Отака незліченна кількість порівнянь у московській мові, за яким бува не вгадаєш й самого імени, спадок з фіно-угорських язицьких практик. Кожне Ім’я – чи то тварини, чи людини, чи будь-якої одушевленої неістоти – не вільно було вимовляти вголос. Табу, за порушення якого конфлікт і смерть – від рук того, чиє ім’я «відкрили».

А от порівняльні, кучеряво завернуті слова у дієприкметник – завжди будь ласка.

«Русскій» – теж не ім’я, а ознака. «Спящій». «Лєщащій». «Сопящій». «Русскій». «Кітайскій»

Але ХТО?

Відповіді немає. Секрет. Табу. А без знання імени – ні рішення прийняти, ні здачі дати. Де вже – перемогти! Іхтамнєт. Бийтеся з тінню. З уявою. Здохніть «у ВАШІЙ громадянській війні».

Тому «убєґающий, ґлубокониряющий, референдуми-орґанізовующій, гуманітарниє-колонни-отправляющій, по-тєлєвізору-ртом-медвєдчука-ґоворящій».

Спадком в українській мові подібного «фінського закляття» є хіба слово «ведмідь». (Відаючий, де є мед). Решту імен ми, здається, без остраху називаємо. Зокрема по імені й звемо самих «русскіх». Принаймні, поза межами фейсбуку.

І не кажемо: «той, хто украв наш Крим», «той, хто розстріляв зелений коридор».

Бо не знаємо й не любимо «причастньіх и деепричастньіх оборотов». Якшо звісно СПРАВЖНІ українофони.

…Льодовик, що тане. …Далечінь, що палає. … Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

Джерело: Rostyslav Martynyuk

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв