Юрій Сиротюк: Утилізація Захарченка – це запуск сценарію капітуляції

532
Юрій Сиротюк, директор аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»

А Ахметова вже затримали?

Питання звісно риторичне. Хто ж його затримає, якщо за чотири роки після Революції, яка до речі була і антиолігархічною і на п’ятому році війни, його навіть не допитали жодного разу. І навіть призначення зіц-прєдсєдатєлєм ДНР і кандидатом номер один у пекло, менеджера Ахметова Дмітрія Трапєзнікова припущу, ситуацію не змінить. Хто ж допитає бізнес-партнера Портрета. Тим паче затримає. Гарант же ж не Лі Куан Ю…

Але текст не про це. Утилізація Захарченка, на мою думку, це запуск реалізації сценарію капітуляції, яку маскуватимуть під виглядом миру будь-якою ціною.

Насправді Путін не досяг поставлених в Україні цілей у прямому воєнному протистоянні з Україною. Натомість, він дуже успішно повертає свій вплив в Україні через реванш відвертих проросійських сил.

Розконцервація і повернення у публічну політику Медведчука (до речі, діючим Президентом через Мінський формат), згуртування і приведення до тями проросійських сил, нарощення впливу російського бізснесу, окупація і монополізація силами реваншу медіа – це тактика офіційного повернення у владу проросійських сил, без єдиного пострілу і з очевидною перспективою реваншу.

Проте, окупувавши Крим і частину Донбасу, Путін відрізав від участі у виборах найбільш слухняну частину свого проросійського електорату. Тому для повного і гарантованого реваншу – необхідно повернути Донбас у виборче поле.

А для цього мантру «мир будь-якою ціною» будуть впаювати по обидва боки фронту.

Щоб реалізувати цю стратегію варто прибрати найбільш одіозних діячів. А разом прибрати свідків. Тому Донбас буде зачищено від усіх медійних ватажків проросійських колаборантів.

Підозрюю, що другою частиною плану, буде зачистка «людей війни» та їхніх очільників в Україні. Придушення осередків спротиву капітуляції всередині країни.

Бо нагадаю, ключові цілі Путіна: дезінтеграція України шляхом федералізації, закріплення панівного колоніального статусу російської мови, відмова України (або створення непереборних перешкод) від євроатлантичної інтеграції.

Чуєте, подібні слова від будь-кого, знайте – це прямий ворожий агент.

Тому утилізація Захарченка – це, можливо, остаточна зупинка вибору на плані «Б». Плані, якому свідомо чи ні підіграватиме значна частина політичного класу в Україні…

Джерело: Юрій Сиротюк

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв