Петро Олещук: Те, що не згадували після нашої «революції», стає прозорим і очевидним

327
Політолог Петро Олещук

На 112-у каналі вийшов черговий фільм із серії «Ліга корупції», присвячений прем’єр-міністру. В принципі, нічого особливо нового і цікавого тут немає. Інформація, викладена там, стосується періоду кар’єри В. Гройсмана, коли він керував Вінницею. Тобто, це не якісь нові викриття, а «джентльменський набір» компромату, який дістають у потрібний момент із визначеними цілями.

Такого компромату на українському ТБ зараз стало досить багато, але стосується він, переважно, тих політиків, які вже оголосили про власні наміри балотуватися на пост президента. У випадку Гройсмана подібної інформації не було, що робить інформаційну кампанію досить дивною.

Є ще кілька моментів.

Не оцінюючи сам зміст фільму, цікавим є те, що за часом поява подібної інформації на одному з головних інформаційних каналів країни співпала у часі з появою відомостей про зміну його власників. Як засвідчує досвід української політики, всі ці явища рідко коли бувають проявом випадкового співпадіння фактів. Швидше, це може бути свідченням початку певної інформаційної кампанії із невизначеними цілями.

Щодо варіантів цілей, то вони можуть бути наступними:

  1. Хтось, хто має вплив на інформаційну політику важливого суб’єкта українського ТБ, розпочинає власну політичну кампанію, яка буде вибудовуватися через власне протиставлення уряду та нападаки на нього. В принципі, це звична практика української політики – вибудовувати свою кампанію через протиставлення Уряду.
  2. Ціллю є сам прем’єр, у зв’язку з діями уряду. І тут ми виходимо на масу лобістських питань та потенційних конфліктів.
  3. Ціллю є посада прем’єра, на яку хтось вже має виразні плани. Тут теж нічого нового. Зрозуміло, що за пост прем’єра буде вестися неабияка боротьба, і починається вона вже зараз.

В принципі, всі ці цілі цілком можуть перебувати у тісному зв’язку та взаємодоповнюватися.

Але мені в цій історії цікавим є інше. Як швидко сили, котрі ще нещодавно були непомітні, оговталися і почали реалізовувати власну політику, спираючись на власний інформаційний ресурс, і не бояться кидати виклик керівництву Уряду? Очевидно, хтось вже не вбачає за потрібне приховувати свої реальні цілі та виразно націлився на владу та уряд, та йде до мети, не помічаючи перешкод.

І це справді важливо. На наших очах приховане стає все більш явним, помітним, таким, що буквально відчувається. Те, про що не дуже згадували 4 роки після нашої «революції», стає прозорим і очевидним.

Джерело: Петро Олещук

Постійне посилання

 

 

Коментарi

Коментарiв