Олександр Кочетков: Порада президентам-початківцям

212
Олександр Кочетков, політолог

Принципово важливо, щоби Президент (лідер нації) мав мінімум зобов’язань перед ким завгодно, крім свого народу. Але і перед виборцями треба мати лише зобов’язання, які можна виконати в стислі терміни і такі, які формулюються гранично конкретно, наприклад, скасувати податок на додану вартість і запровадити податок на виведений капітал.

Найгірше – зобов’язання перед тими, хто допоміг Президенту прийти до влади: спонсорами і, не дивуйтеся, його виборчою командою.

Ну, щодо спонсорів – це зрозуміло всім. А наявність команди видається мало не чеснотою. Але то в цивілізованих країнах. А у нас будь-якими способами знищувати електоральних супротивників і будувати систему управління країною – це абсолютно різні завдання. І виконувати їх повинні різні люди. Тобто, з передвиборної команди до влади повинні переходити лише найближче оточення і патронатна служба.

Практично без зобов’язань переміг Леонід Кучма в 1994 році, та й то тому, що в його перемогу ніхто особливо не вірив і грошей не давав. А ось в 1999 році той же Кучма був по вуха у зобов’язаннях. Головне з них – інтеграція у владу «донецьких», і всі пам’ятають, до чого це призвело.

Віктор Ющенко був критично залежний від США. А ще від своєї команди, яка привела його до влади. Саме тому міністрами стали такі неможливі фігури як Євген Червоненко, Давид Жванія та інші. А ще були зобов’язання перед Леонідом Кучмою і Віктором Пінчуком. А ще перед Юлією Тимошенко і Петром Порошенком. А ще … Коротше, як на собаці бліх.

Віктор Янукович в упор не бачив своєї команди, крім Ріната Ахметова. Натомість від росіян він залежав більше, ніж Ющенко від американців. Дійшло до того, що незадовго до виборів 2004 року Кремль вирішив прикріпити до Януковича куратора – відставного генерала з чекістів, який стежив, щоби Федорович не робив явних дурощів. Але скоро генерала довелося міняти, оскільки «донецькі» його підкупили. Але вони купили і наступного. І ще одного. А ще корумпували російське посольство, тож, по всіх каналах в Кремль йшли хвалебні реляції на адресу Януковича, складені в його же штабі.

Але найбільший чемпіон у нас Петро Порошенко. До виборів він встиг набратися незліченної кількості зобов’язань перед «регіоналами», перед європейськими лідерами, перед американцями, перед росіянами… Причому зобов’язань взаємовиключних, такі беруть, свідомо не збираючись їх виконувати, на зразок того, щоб увійти в російську ОДКБ і одночасно розмістити в Україні американську ПРО.

Але геополітика – це не український бізнес, тут «кидалово», як бачимо, не проходить. Наживатися на владі в такій ситуації можна, будувати сильну незалежну Україну – ні.

Ви запитаєте, а як перемогти без зовнішньої підтримки, без медійного та фінансового ресурсу, з мінімумом зобов’язань? Та ото ж.

Треба зуміти спертися на народ. Але це завдання для людей по-справжньому видатних. Якраз тому мене дратує поширена в Інтернеті дилетантська думка, що до влади в Україні може прийти хто завгодно.

Джерело: Олександр Кочетков

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв