Петро Олещук: У БПП не всі вчасно прочитали розсилку, що вони тепер – найбільші захисники мови?

455
Політолог Петро Олещук

Справжній патріот не буде одразу просувати новий мовний закон після того, як його обрали президентом, а його партія одержала найбільше мандатів у парламенті. Ні, тут поспішати не можна. Треба дочекатися самих виборів, розвішати скрізь білл-борди з текстом про мову, і лише потім – ось вам новий закон. Щоб не дай боже електорат не забув, кому він таким щастям зобов’язаний. Хоча у підсумку вийшло кострубато.

Очевидно, у БПП не всі вчасно прочитали імейл-розсилку, що вони тепер – найбільші захисники мови. Довелося виправляти «на ходу», що найбільш іронічно, якщо згадати, що закон «КіКо» скасували саме на підставі ухвалення з порушенням процедури…

Загалом, новий (ще не заверджений закон) особисто мені швидше подобається, аніж не подобається. Так, є певні моменти, які виглядають двозначними. Щодо «не обмеження права національних меншин», але нічого кращого у цій ситуації бути, очевидно, не могло.

Але я не розумію тих людей, хто вважають, що всі наші проблеми можна вирішити самими законами. У країні, де виконання законів ніколи не було аксіомою.

Ну, себто, вони чекають, що у багатьох областях України чиновники, що ненавидять усе українське і чекають на Путіна, от прямо так кинуться виконувати всі ці норми? Так, звісно…

Звичайно, зміни будуть у сфері мас-медіа, деяких інших, але лише законами нічого не вирішиш.

Подивіться на Росію. Там формально федералізм, багатомовність і купа «державних мов». Навіть українська має статус в окупованому Криму. А реально… А реально там тотальна русифкація.

Як саме? Візьміть російське ТБ. Там все чітко – чим ти розумніший, тим правильніша у тебе російська. «Бидло» із серіалів типу «Сватів» – «гекає» по-українські. Тупі гастарбайтери-джамшуди – перекривлюють слова. Пекельний трансвестит Сердючка – смішно белькоче… Вся російська масова культура спрямована лише на впровадження думки про перевагу російської мови.

Російська мова – питання статусу. Це вбивається усіма способами з дитинства. А статус для Росії – це все.

У результаті всі «національні меншини» забувають своє походження як страший сон і русифікуються.

Не закликаючи копіювати Росію, не можу не визнати, що її імперська політика є надзвичайно ефективною у просуванні російської мови. При тому, що, повторюсь, формально там купа мов є «офційними», і купа формальних гарантій їх розвитку та захисту прав носіїв.

Джерело: Петро Олещук

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв