Лариса Ніцой: Закон про мови vs Закон про мову

475
Лариса Ніцой, письменниця

Зовсім недавно я писала дитячі книжки. Про зайчиків і ведмедиків. Вони й досі забрідають до мене погостювати в мої думки. Я прошу їх зачекати, доки вправлюся із законами про мову. Вони терпляче ждуть, поки не розчиняються, як туман… Вкотре до них не доходить черга…

Я в Білій Церкві. Релаксую після Форуму «За мову!». Їх уже багато відбулося по всій Україні.

Я сиджу і слухаю оргАн. А потім поїду до мами…
– Доць, тебе вже третій раз по Зіку показують.
– А толку?
– Як це, всі тебе дивляться.
– Мам, це все без толку. Дивляться, слухають – і що? Два роки волаю в порожнечу.
– Це ти про ті мовні закони? А що, вже ухвалили щось?
– Ухвалили.
– І що?
– Змагалося два законопроекти. Один називався про моВИ, а другий називався про моВУ. Депутати (Ляшко, Тимошенко, Самопоміч, Народний фронт) сказали, що про моВИ – це непатріотичний закон, бо досить захищати моВИ, нам треба захищати моВУ.
– То вони ж правильно сказали?
– Правильно. А тепер давай зазирнемо в середину обох законопроектів.

1. Освіта
в тому, що про моВИ було прописано так: «навчання українською, мова меншин може вивчатися»

а в тому, що про моВУ прописано так: «Навчання українською мовою, а поряд навчання мовами меншин».
Мама задумується, а потім каже:
– Але ж краще той варіант, що про моВИ.
– Та отож. Дивимося далі.

2. Культурні заходи
В тому, що про моВИ: «Всі заходи українською мовою. Заходи мовами меншин з перекладом українською можна проводити в межах міста селища, села, якщо там живе національна меншина, яка складає третину і більше населення цього міста/села і ця меншина затверджена Верховною Радою.

В тому, що про моВУ: «Всі заходи треба проводити українською, але можна й іншими мовами, якщо такий задум організаторів».
– Але ж знову краще написано в законі про моВИ. Це ж можна що завгодно задумати в тому, іншому.
– Так і я ж про це. Дивимося далі.

3. Наука.
В тому, що про моВИ: «Всі наукові праці, захисти дисертацій повинні бути українською, а потім їх можна перекласти іноземними мовами».

В тому, що про моВУ: «Всі наукові праці, захисти дисертацій можуть бути або українською, або мовами ЄС».
– О! Знову той, що про моВИ – кращий.
– Ідемо далі.

4. Газети, журнали
В тому, що про моВИ: «Газети, журнали повинні виходити 2/3 тиражу українською». Пропонується контролювати місце виробництва цієї газети. Газети мовами меншин можуть поширюватися лише на території, де мешкає меншина.

В тому, що про моВУ: «Про тираж не йдеться, ідеться про те, що в кожній точці продажу повинно бути газет українською мовою не менше ніж 50%. І пропонується контролювати всі кіоски в Україні. Газети мовами меншин можуть бути по всій Україні.

– Тю. Знову той що про моВИ – кращий. А проголосували за той, що про моВУ?
– Так.
– Вони що, дурні. Читають заголовки і не читають, що всередині?
– Не знаю мам. Цінність того, що про моВУ була в тому, що там була мовна інспекція. Але її зняли.
– Хтозна що.
– Ще й люди той про моВУ 5670д підтримують. Кажуть: «Ура-а-а-а! Нарешті в нас є хоч щось! Хоч якийсь закон». Кажу, що міг бути КРАЩИЙ закон, а ви раді хоч ЯКОМУСЬ. Не чують. Ти кажеш, що мене по телевізору показують. А толку мені з цього телевізора, якщо я волаю в пустелю. Два роки угробленого життя. Забужко он теж підтримала про моВУ і пішла собі книжки писати, а мені знову до книжок зась.
– А що ж ти робитимеш?
– Та що. Іду писати правки до цього законопроекту. Мабуть вони всі думають, що мені більше нічим зайнятися. Хоча, скоріш за все, вони взагалі не думають…

Джерело: Лариса Ніцой

Постійне посилання

 

 

Коментарi

Коментарiв