Галина Плачинда: Всі, хто співає про «замирення» з РФ, – абсолютні вороги України

495
Галина Плачинда, журналіст

Що ж, я пройшла по цій осі зла. Її крайня точка ось тут. В Ужгороді. Під стінами Катедрального греко-католицького собору висить меморіальна дошка з іменем прадіда моєї Роксолани. Юлій Іванчо, греко-католицький священик, тато Росіної бабуні Шарлоти, був засланий у табори за те, що не погодився переходити зі своєї віри у московську. Після приходу «освободітєлєй», у віці шестидесяти років, він отримав десять років Колими.

На цих кам’яних стелах вибито сотні прізвищ. Сотні знищених священиків – духовної основи цієї землі – абсолютна катастрофа, насправді. Наслідки якої ми розгрібаємо сьогодні. Бо причини тотальної деградації нинішнього суспільства – ось у цій страшній арифметиці: 25 років заслання, 10 років, 15 років для найкращих, із заходу і сходу, із півночі і півдня.

Три Роксоланині прадіди були замордовані червоним терором.

Священик, Юлій Іванчо з Закарпаття. Учитель української мови та літератури, Василь Колісник із Полтавщини. У 37-му він щоночі виходив на ґанок свого будинку, аби, коли за ним прийдуть, не побудити своїх п’ятьох маленьких дочок. І за ним прийшли.

І Петро Плачинда, заможний селянин із Єлисаветградського повіту. Попереджений, що за ним прийдуть, темної ночі він покинув усе своє велике господарство, утікаючи з молодою дружиною і маленьким сином куди очі бачать… У його хату вселився вічно п’яний «старший брат» із середньої полоси Росії, призначений головою колгоспу. Чи варто казати, що усе нажите тяжкою прадідовою працею за парку років пішло за вітром… Бо «старший брат» умів тільки пити та грати на балалайці…

Ось ця вісь зла пройшла через усю нашу країну, іржавим ножем проштрикнувши серце нашій сімї. Але не убила. Не діждетесь!

А тих, хто нині у своїх передвиборчих аріозо співає про якесь «замирення», якесь «порозуміння», якісь «компроміси», якісь «переговори» і якийсь незрозумілий «мир», – абсолютні і цілковиті вороги України. Які переговори і компроміси можуть бути з монстром, який століттями топить нас у нашій же крові, вистрілюючи й сьогодні найкращих із нас.

Не вірте тим, хто говорить про неможливість перемоги. Говорять так ті, хто у ній, перемозі, незацікавлений. Хто тупо наживається на цій дивній війні. На щоденних смертях наших хлопців.

Тому особисто я віддам свій голос за того, хто озвучить чіткий, притомний, розписаний у часі план нашої ПЕРЕМОГИ, а не якогось там «примирення» із віковічним і смертельним нашим ворогом.

Джерело: Galya Plachynda

Постійне посилання

 

Коментарi

Коментарiв