Віктор Лешик: Ілюзія вибору

79
Віктор Лешик, журналіст

Немає необхідності у формальній змові, коли йде збіг інтересів. Ці люди вчилися в одних і тих же вузах, тусили і тусуються в одних і тих же компаніях і заміських клубах. Вибирають одну і ту ж туристичну фірму, одні й ті ж авто. Одні й тіж віли на березі Женевського озера чи бунгало на Сейшельсько-мальдівських островах.

У них однакові інтереси. Однакові смаки. Одне коло знайомих. Їм не треба скликати збори. Вони й без формальних зборів знають, що їм на руку і вони беруть це.

Тих речей, які мають вагу в цій країні, стає все менше: дві-три фінансово-промислових групи, жменька страхових компаній, кілька інформаційних холдингів, один-два постачальники ГСМ, газу, електроенергії, тільки одна охоронна фірма, що має право на в-пальну зброю…

Але якщо ти хочеш цукерок, то ось тобі 233 види. З шоколадом і без. З вафелькою і без неї. З горішком і родзинкам. На всі смаки. У цьому ілюзія. Ілюзія вибору. А в тому, що важливо, ти не вибираєш і немає ніякої свободи вибору.

Джерело: Віктор Лешик

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв