Лариса Ніцой: Не закликайте мене об’єднуватися навколо будівничого, який з ворогами водиться, краде і криво будує

282
Лариса Ніцой, дитяча письменниця

Пані Ларисо, навколо Порошенка треба об’єднуватися…

Вирішило якось одне місто збудувати ратушу, щоби міські справи в ній вершити та й підступи ворогів з неї легше розгледіти. Покликали будівничого. Ходять, зазирають, а ратуша ніяк не будується. Стали розбиратися, виявилося, будівничий гроші розтринькав. Вигнало його місто і покликали другого. Другий будівельник цілими днями розповідав, як треба будувати. Слухали-слухали містяни ті гарні розмови, чекали-чекали, коли ж нарешті робота почнеться – не дочекалися. Вигнали його і покликали третього. Третій став класти криву стіну. Поправляло-поправляло його місто, криво кладе, хоч плач. Вигнало і цього будівельника. Деякі містяни стали бідкатися: «От, усіх повиганяли, ратуші так і не маємо, а вороги поблизу ходять, треба було вже будувати хоч якусь. Нехай і криво, і повільно, та хоч щось». Покликали четвертого. Той замість обіцяної цегляної ратуші, став будувати глиняну. І цього вигнали. Ще дужче стали бідкатися невибагливі містяни та дорікати вибагливим, мовляв, зупиніться вже виганяти, хай буде, як є. Покликали п’ятого. А той покладе дві цеглини на ратушу, а п’ять собі на хату і солов’єм співає, яка в нього гарна ратуша виходить. Ратуші лише пів однієї стіни, а в самого вже й будиночок готовий і ще й приторговує цеглою з ворогами. Зметикували бідкальщики, що й цього виженуть, ухопилися за нього: «Не смійте будівельника чіпати. Покажіть, де знайти кращого. Немає? Хай буде який є. Хай і краде, і собі за наш кошт будує, і з ворогами торгує, ідеальних в житті не буває, та може ж колись і ратушу закінчить, гляньте, уже аж половину однієї стіни поклав». Не послухало їх місто і цього вигнали. Ще кількох будівничих запрошували: і заморських, і сусідських, аж поки свого, гарного не знайшли. Та такого майстровитого, що звів ратушу, усім ратушам ратуша. Не нарадуються містяни.

Мораль цієї «байки» така: не закликайте мене об’єднуватися навколо будівничого, який з ворогами водиться, краде, повільно будує, та ще й криво. Не розказуйте мені, що навколо немає кращого. Я прихильниця шукати і не зупинятися. Не підійшов – вигнали. Наступний не підійшов – вигнали. Не втрачати час на непідходящих, не чіплятися за них, наче це вже кінець світу/останній шанс – а гнати, і швидше, поки не знайдеться той, кого шукали. Хто шукає – той знаходить. А хто чіпляється за що попало, то й і має що попало.

Біда в тому, що частині з вас що попало підходить. А мені – ні.

А хто й досі не розгледів, що будівничий будує криво і не туди, то ось вам картинка. Роздивляйтеся.

Джерело: Лариса Ніцой

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв