Олександр Радчук: «Призначення нових членів ЦВК вийшло за межі здорового глузду»

288
Експерт у галузі політології Олександр Радчук прокоментував процес призначення нового складу ЦВК після затвердження відповідного закону Президентом України Петром Порошенком.

Нагадаємо, 7 червня на сайті ВРУ оприлюднили проект постанови від Президента України Петра Порошенка про звільнення 12 із 15 членів Центральної виборчої комісії. Термін повноважень цих посадовців завершився ще 1 червня 2014 року, проте вони й досі виконують свої посадові обов’язки згідно зі змінами до Закону «Про Центральну виборчу комісію», які ухвалили в березні 2014 року, аби забезпечити безперервність виборчого процесу під час президентської виборчої кампанії.
«Процес призначення нових членів Центральної виборчої комісії перейшов за межі здорового глузду юридично-процесуальних норм та отримав суто політичне забарвлення. Це й не дивно: змінювати ЦВК потрібно було давно й дискусії про це тривають уже 2 роки», – наголосив у статті для Слово і Діло Радчук.
«Одразу після подій Революції гідності було ухвалене відверто політичне рішення не змінювати склад ЦВК. Повноваження 12 членів Комісії разом із її очільником Михайлом Охендовським якраз спливали в червні 2014 року. Тоді ж ВРУ внесла зміни до Закону «Про Центральну виборчу комісію», згідно з якими нардепи прибрали норму про припинення повноважень, яка чітко встановлювала терміни перебування на посаді (7 років) і дозволили чинним членам ЦВК допрацювати до призначення нового складу Центрвиборчкому. Фактично, йдеться про необмежений термін дії нинішнього складу ЦВК.
Ані Президент, ані парламентські фракції не поспішали з питанням ротацій у ЦВК. Суттєвих змін склад ЦВК не зазнав і в переддень місцевих виборів восени 2015 року. За два роки було змінено всього двох членів комісії.
 
Нещодавній скандал із «чорною бухгалтерією Партії регіонів укотре актуалізував питання зміни складу ЦВК: начебто в оприлюднених документах фігурує і прізвище глави комісії Охендовського. Політичні скандали переслідують ЦВК вже не один рік: саме чинний її склад звинувачували в потуранні фальсифікаціям під час парламентських виборів 2012 року; саме ці особи ухвалилювали рішення про неможливість встановити результат виборів у 5 одномандатних мажоритарних округах 2012 року, а кандидат у президенти Юлія Тимошенко 2010 року судилася з ЦВК через фальсифікації результатів тодішніх виборів глави держави. Варто згадати ще й те, що з 12 членів, у яких сплив термін повноважень, семеро працівників Центрвиборчкому ще в далекому 2007 році були обрані за квотою Партії регіонів, Комуністичної партії та Соціалістичної партії. Двох із цих партій уже немає в парламенті, а КПУ взагалі заборонена законом.
За традицією, перед внесенням кандидатур Президент має врахувати пропозиції всіх фракцій парламенту. Втім, такі дії Глави держави не є законодавчо закріпленими – за фактом він може вносити власні кандидатури без узгодження. Однак у такому разі народні депутати можуть не підтримати ту чи іншу кадрову пропозицію Президента.
Без інтриги не минулося й цього разу. Під час останньої прес-конференції Петро Порошенко нарешті оголосив довгоочікувану новину: днями він внесе подання на призначення нових членів ЦВК до парламенту.
Втім, дорогою з АП до Верховної Ради подання «схудло» на 1 позицію: замість 12 необхідних замін на сайті парламенту зареєстрований проект постанови про внесення 11 нових членів Центральної виборчої комісії. До того ж, внесені Главою держави кандидатури далеко не від усіх парламентських фракцій: наразі маємо 5 представників від «БПП», 4 – від «Народного фронту», й по одному від фракції «Самопомочі» та депутатської групи «Відродження». Експерти нарікають: враховані далеко не всі пропозиції, а з таким розкладом голосів коаліції для призначення нових членів ЦВК може не вистачити навіть за сприяння групи «Відродження». До того ж, відносини з «Самопоміччю» у пропрезидентської команди зараз натягнуті: якщо за звільнення старих членів ЦВК підопічні Андрія Садового проголосують залюбки, то з призначенням нового складу можуть підкласти коаліціянтам (а значить, і Президенту) велику свиню.
Ще одне припущення: вакантне, 12-те подання Петро Порошенко залишив для кандидатури нового глави ЦВК. Подейкують, що саме ним може стати один із відсутніх нині серед претендентів до нового складу комісії нинішніх заступників Охендовського – Андрій Магера чи Жанна Усенко-Чорна. Обоє – справжні «ветерани» організації виборчого процесу в Україні, адже працюють у ЦВК ще з 2004 року. Усенко-Чорна вважають висуванкою квоти «Батьківщини», тоді як Магера свого часу був запропонований до складу ЦВК від «Нашої України».
Тож цілком імовірно, що політичні торги довкола призначення членів ЦВК триватимуть ще не один тиждень. Варто також нагадати, що повноваження ще одного члена комісії – Олександра Осадчука (квота фракції «Блоку Литвина») – спливають у лютому 2017 року. Тож не виключено, що ймовірний кандидат, який прийде йому на заміну, також стане об’єктом для перемовин серед фракцій чинного складу ВРУ».
Додамо, нещодавно директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко виявив помилки у процедурі призначення нових членів ЦВК Президентом України Петром Порошенком: «При призначенні нових членів Центральної виборчої комісії Президент повинен ознайомити з цими кандидатурами суспільство. Тобто, має відбутися своєрідний тендер. ЦВК грає набагато більшу роль, ніж просто технічний орган. Це арбітр по великих політичних конфліктах, які виникають під час виборів. Там повинні бути люди, яким би довіряли і яких би знала громадськість. Тому Адміністрація Президента повинна була представити для обговорення громадськістю велику кількість матеріалів».

Коментарi

Коментарiв