Петро Олещук: Кого переконують «агітатори з Facebook»

196
Політолог Петро Олещук

Я довго думав, кого саме переконують «агітатори з ФБ». Ні, я не про «профі». Тут все ясно. Хоча і вони, зрештою, переконують не стільки електорат, скільки замовників. Переконують у тому, що справді когось переконують…

І зрозумів – переконують вони себе. 90 відсотків дописів – спроба переконати себе у правильності політичного вибору.

І, судячи з інтенсивності дописів, виходить переконувати себе у них не дуже.

Доводиться вступати в полеміку, щось комусь наче доводити, матюкатися, обзивати скрізь усіх дебілами.

Сподіваючись, що таким чином одержиш «знамення», що твій вибір – правильний.

Бо раціональних підстав у нього немає. Все тримається на симпатії, і «магії» – спроможності викликати якісь емоції.

Водночас, оскільки ким би ти не був – ти ще трохи і гомо сапієнс, а тому у глибині душі розумієш, що твій кумир теж обдере тебе, зрештою, як і усі інші. Але визнати це боїшся, бо якась непевна віра краща за зневіру.

І от черговий «інтернет-воїн» стає на прю, бризкаючи слиною, та роздаючи прокльони.

А все, аби пояснити самому собі природу галочки, яку поставиш через 2,5 місяці.

А реально ця істерія робить всіх здобиччю технологів. Ну не треба до цього всього як до Армагеддона ставитися. Чим сильніші емоції – тим більше маніпуляції. Тверезо подумайте, оцініть за і проти, і зробіть вибір. Не заради всесвітньої справедливості, релігії, чи інших абстракцій. Заради себе, заради ваших інтересів – як ви їх розумієте.

І ще. Таємниця голосування – не така і погана річ. Вона має оберігати не лише від тиску адміністративного, але і від тиску психологічного «мовчазної більшості».

Зрештою, головний і найважливіший суддя нашого вибору – ми самі.

Джерело: Петро Олещук

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв