Віктор Лешик: Про грандіозний ляп царської цензури

378
Віктор Лешик, журналіст

Для мене особисто це сенсація і культурний шок. Днями купив репринтне видання Пантелеймона Куліша «Записки о Южной Руси» від 1857 року. У збірці є стаття невідомого мені науковця Іоанна Могілевського «О древности и самобытности Южно-Русского язика». Стаття була написана руською мовою і для першого видання у Львові було перекладена на польську. Надрукована вперше у 1829 році в журналі «Czasopism Nаukowy». А у 1837 році перекладена стаття з польської на російську і надрукована в «Журнале Министерства Народного Просвещения». Це абсолютний ляп царської цензури. Вважаючи, що стаття спрямована проти ополячення Южной Русі, цензор пропустив наукову працю, у якій аргументовано доводиться первинність руської мови ( або української мови) по відношенню до російської, білоруської і польської мов. Взагалі Іоан Могілевський у цій статті вважає, що білоруська і українська – суть одна давня мова, корінь для російської і польської. Але й це ще не все. Чи не вперше науковець стверджує про свідому фальсифікацію і нищення за велінням російських царів справжнього стану й історії виникнення і розвитку руської (української) мови. Так, Катерина Перша наказала в 1729 році всі старі написані «на южном русском языке» постанови перекласти на «великорусский язик». Відомо, що всі вони були написані у Київському, Чернігівському і Брацлавському воєводствах.

Іоан Могілевський показує також трансформацію, під час якої руський став раптом російським, хоча іноземці від Київської Русі і донині позначають його, як руський (russian).

Я буду вдячний, якщо хто зможе повідомити більше про особистість Іоанна Могилевського, роботу якого використовували і поляки і московити для своїх імперських цілей, тільки не українці – носії прадавної руської мови. Гугл мені не допоміг.

Джерело: Віктор Лешик

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв