Станіслав Зозуля: Хто б не став новим президентом, ми його (або її) заслуговуємо

232
Станіслав Зозуля, блогер

Подібно до того, як інновації в економіці мають характер творчого руйнування не тільки для галузі, в якій було застосовано винахід, але для інших виробничих ланцюжків, прямо не порушених змінами, так і в політиці, повній непередбачуваності, не можна з точністю сказати, як та чи інша політична дія вплине на результати виборів. Жоден центральний процесор не зміг би розрахувати ні поведінку економічних агентів, ні живий вируючий стан політичного життя. Економісти можуть будувати моделі, політологи оцінювати наслідки, але будь-які передбачення будуть неточні. Ніхто не знає, яким буде світ після 31 березня 2019 року.

Відмова мера Львова Андрія Садового від участі у виборах на користь іншого кандидата на пост президента України Анатолія Гриценка може мати найрізноманітніші і непередбачувані наслідки. Подібно до того, як на Новий рік, 1 січня, Зеленський сплутав всі карти і створив нову політичну реальність, так і Садовій 1 березня – дата, коли слов’яни відзначали настання Нового року в давнину, – переформатував розклади на президентських виборах.

Серед нових сценаріїв може бути і такий, що Гриценко виходить у другий тур і тоді, ймовірно, перемагає на виборах. Незважаючи на відносно низький рівень підтримки Садового, синергетичний кумулятивний ефект об’єднання проєвропейської опозиції і висування єдиного кандидата може дати такий результат. При цьому критично важливим залишається голос Вакарчука, але саме міф про самопожертву Садового може дозволити авторитетному співакові сказати своє слово на підтримку Гриценка.

Інший сценарій такий, що не дивлячись на все це, Гриценку може не вистачити трохи для того, щоб вийти в другий тур. А приплив голосів проєвропейського патріотичного електорату Гриценка не дозволить це зробити іншому кандидату на користь третього. І швидше за все на роль мимовільного політичного донора серед лідерів підходить саме проєвропейський-де Порошенко, що в такому випадку створює другий тур Тимошенко і Зеленського.

Якщо Тимошенко, на моє суб’єктивне судження, – це найгірша стара політична тварина, представлена на політичному ринку, то Гриценко – краще, що є у старих. В такому випадку Гриценко продовжить лінію перехідних президентів, який, як Порошенко відмінний від Януковича, буде відрізнятися від чинного президента в кращу сторону. Це стане кроком вперед для країни, але тільки лише подальші події за його президентства, а не сама особистість Гриценка, дозволить зробити прорив.

Це дуже цікава виборча кампанія, в якій нічого не відомо. І якби не агресивна поведінка влади, яка негативно вплинула на політичний процес, порушивши природні спонтанні результати тим, що позбавила свого політичного опонента Саакашвілі можливості брати участь в політиці шляхом його висилки, політичний процес був би воістину цілющим. Але і це стало результатом того, що його прихильники не змогли його захистити.

Невідомо, хто буде обраний новим президентом, але одне можна сказати точно – ми будемо його (або її) заслуговувати. Народ завжди заслуговує на ту владу, яку має за своїми діями, або бездіяльністю.

Джерело: Станіслав Зозуля

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв