Марина Данилюк: Крісло на Банковій не варте того, чим кидаються штаби кандидатів у себе і суспільство

203
Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

На місці того, хто виграє вибори, я би в першу чергу публічно вибачилась за тотальну брехню під час усіх місяців кампанії та накручування істерії. А ще відкрила би гарячу лінію швидкої психологічної допомоги.

Виборна посада на п’ять років не вартує градусів, якими зараз, як мавпи лайном, кидаються штаби кандидатів у самих себе і суспільство.

Друге. Ідіть до людей, на зустрічі в глибокі провінції, бо 150 кілометрів від Києва у будь-якому напрямку – це інша планета, де кожен за себе, і теплі фейсбучеки там усім до п’ятої точки.

Куди поділась практика несподіваних візитів, коли український VIP міг без звезених автобусів і свіжовистеленого газону відвідати якесь село чи райцентр?

Мені смішно і водночас огидно бачити, як протвережує ніч після першого туру, і кандидати вибираються на турніки, знімають краватки і обіцяють, обіцяють, обіцяють. Журналісти попереджали про це за кілька років, але ви обрали шлях інформаційного вакууму із любителями креветок.

Третє. Я чекаю потиску руки переможця і переможеного, без цього припинити істерію і життя прихильників кожного кандидата в окремому світі просто нереально.

Накручувати один проти одного людей, які вистояли плече в плече 2014 рік, – кожен як міг – безумовний злочин у воюючій країні.

Збивайте вашу температуру по вашій палаті, щоби реально не втратити країну за вашими відео-лабораторними ігрищами.

Здачу кандидатами крові і сечі пережити можна, а стати лабораторними мишами з російських експериментів з окупації України – воєнної і політичної – можуть лише або ідіоти, або самогубці.

Джерело: Marina Daniluk-Yarmolaeva

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв