Віктор Лешик: Українські виборці – більше не безголове стадо, як думають політики

140
Віктор Лешик, журналіст

У 2014 році ми вибрали, а в 2019 році ще й у Конституції закріпили курс на європейську демократію. А взагалі у більшості своїй, включно з політиками, ми уявляємо, що таке сучасна європейська демократія? У мене таке враження, що ні.

Ми досі в полоні уявлень про жорсткий порядок, стерильність і дисципліну капіталізму часів Дікенса і Драйзера. Світ, у якому одна поява поліцейського змушує обивателя тремтіти і згадувати всі гріхи від родового залу і до цього моменту. Але це все стереотип, навіть не з європейських, а з американських фільмів.

Європейська демократія суттєво відрізняється від американської, а тим паче лЮбого багатьом німецького зразка 30-х років 20 ст. Сучасна Європа – це суміш лібералізму, мультикультуралізму, егаелітаризму і соціал-демократії. Власне, це і є народовладдя, при якому функціонує ринок і верховенство закону. Але закон не головний. Ні. Останнє слово за ПРАВОМ пересічного громадянина купляти і вибирати собі владу.

І тут я поступово наближаюся до висновку, який мене самого приголомшив. Останні 5 років від Майдану і до вибору Зеленського показали, що громадяни України у масі своїй швидше зрозуміли, що саме було обрано Україною у 2014 році і записано у Конституцію у 2019 році. Громадяни зрозуміли за європейським сучасним зразком, що державні чиновники і політики мають бути слугами народу.

Водночас чиновники і політики, за своєю старою звичкою, Асоціацію з ЄС і запис в Конституцію сприймають, як чергові маневри, які особисто для них мало що означають. І за приклад наводять Черчіля і Рейгана, які зовсім не вписані у сучасну європейську модель.

Чинні українські політики і досі вважають за старим радянським зразком, що вони моїсеї, а виборці – безголове стадо, яким надано формальне право перезатверджувати професіоналів на їхніх посадах. Але це не так. Цьому настав край. Обрана парадигма говорить про інше: щодня читай соціологію і дізнавайся, про що думають громадяни, які пріоритети сповідують. Саме так працюють у Німеччині, Швеції, Австрії, Італії… І якщо хочеш бути при владі, дотримуйся побажань більшості і відтворюй риторику, яку чекає більшість. ЦЕ І Є НОВА РЕАЛЬНІСТЬ. І боротись з нею, ставати в позу месії, провідника і просвітителя – заздалегідь програшна стратегія.

Джерело: Віктор Лешик

Постійне посилання

Коментарi

Коментарiв