Віктор Лешик: Чому українські суди живуть у паралельній реальності

137
Віктор Лешик, журналіст

А в Молдові Конституційний Суд у повному складі подав у відставку… Стало це можливим після того, як бенефіціарія Суду олігарха Плахотнюка американці змусили покинути країну.

Наші суди, включно з Конституційним, живуть у паралельній реальності і працюють фактично самі на себе. Передбачити їхнє рішення може тільки той, хто знає ланцюжки, якими рухається на ту чи іншу справу певна сума грошей. Наші суди практично ніколи не відхиляють позовні заяви, при цьому стогнуть від перевантаження. Чому? Хто знає, з якої дурниці проллється золотий дощ. Може за відміну ліцензії авіакомпанії, може за відміну перейменування вулиць, може за відміну нових норм правопису української мови. У нас суди абсолютно вільні від контролю, моралі, закону і здорового глузду. Судді асбсолютно вільні у своїх контактах, нікому не підзвітні і не підсудні.
Нам може допомогти лише комплекс екстраординарних заходів. Не про суд Лінча йдеться (наші радикали вуличні без відмашки з кабінетів на Богомольця чи Влодимирської ніколи на це не підуть). Вищі судові інституції, які держава уже добре фінансово забезпечила, мають добровільно взяти на себе цілу низку обмежень своїх прав у пересуванні, контактах, додаткові зобов’язання у фінансово-майновій звітності. Без укладання спеціальної Декларації на контроль і перевірку судді не мають допускатися до виконання своїх обов’язків. І для створення інвестиційної привабливості для іноземців у вищі судові інстанції, особливо ті, що розглядають господарчі спори, слід запрошувати юристів з країн, що зарекомендували себе, як країни з судовою системою дуже високого рівня доброчесності: Британія, Нідерланди, Швеція…

Джерело: Viktor Leshyk

Коментарi

Коментарiв