Росія все більше дратує світ, – норвезький політолог

186
Політолог, професор норвезького Інституту досліджень миру Павло Биєв зауважив, що влада РФ усе більше дратує своїх партнерів, тож світ уже втомився від «витівок Путіна».

«Ідею залучення до активнішого діалогу з Росією охоче приймають США, НАТО, китайське керівництво, а тепер і турецький президент Реджеп Таїп Ердоґан. Останній навіть переступив через себе і вибачився за те, що його авіація збила російський бомбардувальник, який порушив межі турецького повітряного простору минулого листопада. Російсько-турецьку сварку була оголошено закінченою на подив багатьох росіян. Через день після спроби військового перевороту в Туреччині (15-16 липня) Володимир Путін у телефонній розмові з Ердоґаном висловив йому свою підтримку. Очікується, що два лідери зустрінуться на початку серпня. У Путіна є підстави побоюватися перевороту вдома, тому він займається лютими перестановками у спецслужбах, що розрослися», – цитує Новое времяексперта.
Він також нагадав, що 14-15 липня цього року Державний секретар США Джон Керрі здійснив візит до Росії з метою «протиснути» план більш тісної двосторонньої координації воєнних операцій у Сирії. Російські ЗМІ, звісно, зосередили увагу на тому, що цей план має чимало противників у Штатах.
Попри те, що зустріч Керрі й Путіна тривала близько трьох годин, а перемовини з міністром закордонних справ Сєргєєм Лавровим фактично вдвічі більше, результати переговорів виявилися абсолютно незначними.
«Переговори в Москві ще раз підтвердили той факт, що Путін, вищий орган ухвалення рішень в Росії, вважає за краще не брати на себе зобов’язань. Проте, його європейські колеги зробили великий акцент на проведенні засідання Ради Росія-НАТО 13 липня, після саміту Північноатлантичного альянсу в Варшаві. Альянс продемонстрував єдине прагнення нарощувати оборонний потенціал у Балтійському театрі. Проте, багато держав-членів наполягли на тому, щоб у черговий раз підкреслити оборонний характер цих заходів. Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберґ належним чином передав повідомлення про готовність до роботи з деескалації військової напруженості, але Росія передбачувано відмовилася від співпраці», – підкреслив Баєв.
За його словами, Україна, як і раніше, залишилася предметом серйозних розбіжностей світових лідерів, і той факт, що Кремль продовжує відхрещуватися від своєї ролі в щоденних обстрілах на тимчасово окупованих територіях Донбасу, демонструє, що поки не варто чекати на якесь покращення ситуації.
Політолог зауважив, що попри запевнення канцлера ФРН Анґели Меркель у відсутності альтернативи на противагу Мінським домовленостям, Президент України Петро Порошенко є черговим політиком, який серйозно розчарувався у цьому мирному процесі.
«Роздратування поведінкою Москви зростає і в Пекіні, незважаючи на взаємні запевнення в будівництві заснованого на довірі стратегічного партнерства. Президент Сі Цзіньпін погодився вкласти серйозні гроші в проект «Ямал СПГ», оскільки той був дуже важливий для Путіна, який мав коротший, аніж зазвичай, візит до Китаю минулого місяця. У відповідь китайська сторона, найпевніше, чекала на російську підтримку на випадок того, якщо Міжнародний арбітражний суд у Гаазі винесе вердикт не на користь Китаю щодо питання територіального спору з Філіппінами в Південно-Китайському морі. Вердикт виявився навіть гіршим, ніж побоювався Пекін, але реакція російської дипломатії була суворо нейтральною. Заявивши, що рішення було упередженим, тепер Китай відчуває необхідність збільшити військовий контроль над різноманітними скелями і штучними островами – і він явно усвідомлює, що не може розраховувати на підтримку свого найважливішого міжнародного партнера», – підмітив експерт.
За його словами, партнерів РФ дратує її упевненість у можливості вільно переходити від «принципової позиції» до відкритого торгу, немов Кремль має право за власним бажанням розпоряджатися результатами важливих міжнародних подій.
«Проблема продовження конструктивного діалогу з Москвою викликана не тільки нерозумінням і браком довіри: її причиною є плутанина через різницю у внутрішній та зовнішній політиці Росії. Російське керівництво не в змозі розробити стратегію для подолання економічної кризи, позаяк для цього потрібні реальні реформи. Тому влада заперечує спад у російській економіці, намагається якось виправити ситуацію. Тому обережно скорочуються військові витрати, але при цьому проводяться нові демонстрації сили. Проблема цієї комбінації уявної сили і зростання слабкості в тому, що впоратися з кризою не виходить. Тому партнери не довіряють Путіну, побоюючись, що він, обіцяючи компроміси, насправді шукає можливість отримати чергову дешеву військову перемогу», – резюмував фахівець.
У підсумку він висловив думку, що російський Президент не є азартним гравцем, тому він хотів би домогтися стабільних відносин із основними партнерами, проте «вуличні інстинкти підказують йому, що Росія програє в чесній конкуренції, і тому Путін продовжує порушувати міжнародні норми». Тож, за словами політолога, його спілкування зі світовими лідерами є звичайним прикриттям.

Коментарi

Коментарiв