Політолог пояснив, чому «хресний хід» не завершився масовими провокаціями

101
Політичний експерт Валентин Гладких пояснив, чому «хресний хід», що на кілька тижнів став чи не основною темою українських ЗМІ, завершився фактично нічим.

«Загалом, якщо відкинути жахливі затори, що виникли в результаті перекритого в центрі Києва руху, нічого страшного, на щастя, не сталося. Чудового, на жаль, також нічого не відбулось – автобуси, що везли паломників, приводили в рух двигуни внутрішнього згоряння, а не молитви та Святий Дух», – зауважив у статті для Слова і Діла Гладких.
За його словами, правоохоронці та працівники спецслужб можуть «сміливо колоти в мундирах дірки для орденів», оскільки їм вдалося не допустити провокацій, прогнозованих експертами й політиками.
«Якщо спонсори не поскупляться на гонорари, то ще кілька днів тему використовуватимуть в ефірах чесні журналісти та незаангажовані експерти. Після чого інформаційні хвилі, що сколихнули поверхню нашого старого ставка, вляжуться, й увага громадськості буде прикута до якогось наступного «архіважливого» інформаційного приводу», – підкреслив політолог.
«Помиляються ті, хто стверджує, що сьогодні в Києві повіяло «російським духом», миром або ладаном. Насправді, сьогодні в Києві запахло нафталіном – інтелектуальним банкрутством і ідейною злиденністю духовних і політичних лідерів, які вперто продовжують жувати жуйку, що давно втратила смак, і видувати з неї бульбашки. Чергова бульбашка з bubble gum лопнула», – висловив думку фахівець.
Він також зазначив, що спроби розгледіти «серйозні» конфлікти в питаннях, які цікавлять лише меншість населення, виглядають як мінімум смішно. Тим не менше, ніхто не помічає основного конфлікту – між «привілейованою меншістю та практично безправною більшістю».
«І лінія розділу між ними проходить зовсім не по Московському проспекту імені Степана Бандери, не по Пушкіну й Шевченку, не по Умані Гонти та Умані Нахмана, не по Київському або Московському патріархатах. Вона проходить по питанню про владу та власність, визначаючи доступ до освіти, охорони здоров’я, правосуддя. Точніше, обмежуючи його для абсолютної більшості українців. Й ігнорувати цей вододіл, видуваючи бульбашки з жуйки про віру, мову, історію, happy few з кожним днем ​​стає все важче. Українське суспільство, яке панівний клас приймає за самку світлячка, може в реальності опинитися недопалком від сигарети… Як там у класика? «З іскри займеться полум’я?..», – підсумував Гладких.

Коментарi

Коментарiв