Петро Олещук: «Росія готується до виходу з війни»

224
Відбулася подія, значимість якої важко переоцінити для майбутнього, проте це ще ніхто не помітив. Я про «проект Конституції» в рамках «перезавантаження України», презентований нардепом Надією Савченко.
Навіть ознайомлення з тезами цієї ідеї дозволяють мені стверджувати, що проект не є результатом роботи самої Надії. Ні, я жодним чином не сумніваюсь у її здібностях, просто вона в принципі не може мати настільки глибокого, концептуального підходу до вирішення деяких проблем конституційного права.
Ні, даний проект дуже цілісний, вивірений та продуманий, і спрямований на реалізацію однієї задачі – «м’якої федералізації» України, у чому виразно продовжує ідеологію відомого усім «Українського вибору».
Що дозволяє мені стверджувати це?
По-перше, це запропонована ідеологія побудови державної влади, у якій центру залишаються лише кордони, армія та нац.безпека, розвідка.
При цьому, суди переходять у відання місцевих «самоврядованих адміністративних одиниць». Вони управляють «муніципальною поліцією» та (!!!) загонами самооборони (як тут не згадати про «ополчення ДНР/ЛНР»). Крім того, самоврядні «адміністративні одиниці» призначають прокурорів.
Що ж залишається «федеральному центру»? «Символічна фігура» Президента, міністри, які мають працювати без міністерств (така собі формальна Директорія), єдиний апеляційний суд. Ну, як писалося вище, армія та розвідка.
Якщо подумати, то це рівень інтеграції ЄС, тобто, федералізація, але не така як у Німеччині, а, швидше, як у Боснії і Герцеговині. Проте, невідомі автори змогли це виписати так, що суть документа не привертає увагу.
Увагу привертають тези про вільне володіння зброєю, приналежність надр народу, або про створення «Народної Ради» заради ВР. Цей орган теж цікавий. Його виборча система має бути закріплена у Конституції (рідкісне явище), та, знову ж таки, обиратися на рівні «адміністративних одиниць». Тобто, знову ж таки, все прив’язується до регіонів, але дуже уважний та «підкований» спостерігач може це збагнути.
Ще один цікавий момент. Ці ідеї перегукуються з ідеологією т.зв. «Мінських домовленостей», де всі ці «народні міліції» та «прокуратури» з судами передбачені для ОРДЛО.
Тобто, якщо буде затверджено Конституцію, автором якої пропонується Надія Савченко, то можна буде говорити про абсолютно «безболісну» реінтеграцію цих територій, бо вся інша Україна має бути реорганізована на тих самих принципах.
Навіщо це все?
Змін до Конституції України Росія вимагає з початку війни. Лавров цю тезу повторював уже разів зо 100. Очевидно, якщо це він скаже 101 раз – ніхто в Україні цього слухати не буде.
Так само не будуть слухати Захарченків-Плотницьких. Савченко послухають. Якщо ця думка справедлива, то вона скоро буде підтверджена. Наприклад, той самий Захарченко висловить «зацікавленість» у її втіленні в життя.
Очевидно, Росія готується до виходу з війни. Також вони готуються до виборів у ЄС та Пн. Америці, щоб потім винести на розсуд усіляких Трампів-Ле Пенів «проект мирного врегулювання» по Україні. При чому, проект, що начебто складений в самій Україні. При чому, не сепаратистами, а відомим та авторитетним політиком.
Хоча особисто я вбачаю у всьому цьому руку авторів «Мінських домовленостей».
 
Джерело: Петро Олещук

Коментарi

Коментарiв