Ігор Овчар: «Росія пристрілила й поховала свободу слова»

326
В мережі обговорюють різницю між російською пропагандою та українською.
Коротко від себе.
1. Пропагандою є російська пропаганда, а в Україні – лише жалюгідні спроби вести пропаганду, тобто така собі недопропаганда.
2. В Росії є лише пропаганда і тільки пропаганда. Журналістику, як і свободу слова там давно пристрілили та поховали. А в Україні українська недопропаганда – лише невелика частина інфопростору. На якому хоч і розгулює достатньо вільно російська пропаганда, за якою недолуго шкандибає ‪#‎Мінстець, але зате в українському інфопросторі широко представлене та домінує громадянське суспільство. Зі своїм здоровим скептицизмом, своїми джерелами інформації та лідерами думок. Тобто українці олігархозалежний телевізор дивляться, але з великою долею скепсису. А також в Україні достатньо широко представлені позиції авторитетних іноземних ЗМІ в чому дуже допомагають небайдужі представники української діаспори, які через соціальні мережі розказують нам про що реально говорять ЗМІ тих країн, де проживають українці. Та й кількість українців, що володіють іноземними мовами та бувають у Європах-Америках у нас значно більша, чим у москалів. Іншими словами – українці ведуть більш здоровий інформаційний спосіб життя, ніж росіяни, совки та москалі.
3. Основна різниця у сприйнятті російської пропаганди та української у тому, ще першій вірять чи не всі москалі та росіяни Росії та в значній мірі – москалі України та москалі Європи-Америки. А українці з російської пропаганди, як правило, кепкують, регочуть, або намагаються впіймати «носітєля інфи» та натовкти йому пику. А нашому #Мінстець не вірить ніхто за бугром, а ми їх лише жаліємо, як убогих. Іноді українське громадянське суспільство підтирає за ‪#‎йовбоблогерами #Мінстець їхні шмарклі недолугості, або міняє їм памперс, як засруться креативом. Іноді – дає пару потиличників, щоб не заривались до своїх співгромадян в спробах переконати нас в державницьких талантах того, чи іншого «по-новому».
Ось і все відношення українців до пропаганди. На здорового сучасного свідомого українця будь-якого національного походження — пропаганда впливає не більше, як монітор на кактус 🙂
Насправді у нас проблема дещо інша. Нам би побільше москалів та совків поміж себе вичистити – взагалі б було чудово. Постсовкову дератизацію назв міст і сіл нарешті провели – і це добра справа. Але це лише початок роботи, а не ‪#‎цеперемога. Пора українську історію від московитсько-більшовицького сифілісу лікувати. Бо іноді сумно дивитися, як нібито освічені і не такі вже старі люди – але щось тай втіхаря лайкають ночами попід совєцько-русско-мірськими інтернетпарканами в ностальгії за «совєцкім паніманієм общєй історії братскіх народов».
Джерело: Ігор Овчар

Коментарi

Коментарiв