Путін просто біситься з відчаю, бо скоро кінець, – Портніков

330
Публіцист, журналіст Віталій Портніков пояснив, чому Президент РФ Владімір Путін наважився на чергові провокації у Криму.

На думку Портнікова, заяви Путіна та Федеральної служби безпеки РФ про «теракти» у Криму є лише свідченням чергового загострення «повільної шизофренії» російського лідера, а не частиною якогось плану.
«Це чергове загострення хвороби. Хвороби, яку сам Путін – ще коли не втратив здатність до самоаналізу – блискуче описав … коли говорив про щура, якого він хлопчиськом загнав у кут і який кинулася на свого переслідувача. Цей щур не дає йому спокою. Він схиблений на цьому щурі. Він зрісся з ним і став ним. Тільки щуром він себе і відчуває – щуром, загнаним у кут і вимушеним нападати, – інакше затопчуть», – зазначив у блозі Грани.ру журналіст.
«Це в очах власних пропагандистів і одурманеного населення Путін – переможець у лицарських обладунках, що піднімає Росію з колін. Але сам для себе він все ще в тому запльованому, смердючому пітерському під’їзді – і буквально через мить на його голову опуститься палиця переслідувача. Потрібно нападати!», – підмітив автор.
Також він наголосив, що Путін був упевнений у тому, що анексія Криму просто зійде йому з рук, після окупації Донбасу Захід упаде на коліна перед ним і погодиться на всі його умови, а Україна з держави вільних людей знову перетвориться в «манну кашу під його чоботами».
«Але нічого цього не сталося! Анексія Криму так і не визнана, економіка занепадає, «братва» під санкціями, Донбас – не дивлячись на всі хитрощі, закладені ним в Мінських домовленостях, – ніяк не «впихнути» в Україні на російських умовах, разом із Захарченком, Плотницьким і іншою мерзотою. Всі нагороди останнього часу – один Ердоґан, але він знає Ердоґана як самого себе і прекрасно розуміє, що такий союзник – до першого повороту або перевороту», – підкреслив публіцист.
За його словами, в цій ситуації Путіну залишилося лише біситися й вигадувати нові й нові приводи для страху. У зв’язку з цим і з’являються «українські диверсанти», і саме через це, а не з інших причин було ухвалено рішення відмовитися від зустрічі «нормандської четвірки».
«Хоча, здавалося би, саме під час цієї зустрічі можна було продемонструвати західним партнерам докази української підступності. Якби ці докази були.  Дуже важливо, звичайно, щоб в цій своїй злобі він не накоїв нічого непоправного – не зрушив війська кудись уже не по-гібридному, а так, щоб труни пішли тисячами, не скинув бомбу, накликавши на Росію удару у відповідь. Поки він ще стримує себе. Поки біситься швидше віртуально – ну і так, як вчили в КДБ. Але чи надовго його вистачить», – підсумував Портніков.

Коментарi

Коментарiв