Ігор Овчар: «Українці допомагають недоумкам із Мінстець»

214
Хочу дещо зауважити. В першу чергу тим українцям, які робили і роблять добру справу по розвінчуванню російської пропаганди, спростуванню їх брехні. Наприклад з останнього – про «покушеніє в ДНР», про «українські ДРГ в Криму» тощо. Так от. Наші українці стараються, пишуть спростування російською, німецькою та англійською тощо, щоб від доброти душевної допомогти недоумкам із ‪#‎Мінстець воювати з роспропагандою, або щось там особисто пояснити пересічним російським громадянам та європейцям. Але дещо змінилось і це треба врахувати.
Панове українці.
Вся російська пропаганда вже більше ніж півроку інтенсивно працює ВИКЛЮЧНО на внутрішнього споживача. Навіть ті їх підрозділи, що називають себе «українськими ЗМІ», «європейськими ЗМІ» та розташовані в Україні чи ЄС – створюють саме таке тло, яке потрібне для використання його «материнською конторою» з розрахунку на «внутрєннєва рассійскава патрібітєля», якого готують «ваєвать, как дєди ваівалі».
І зовсім трішечки (по інерції) – роспропаганда ще допрацьовує на західного слухача/глядача, при чому – лише на свого «бившего саатєчєствєнніка», а не на корінного німця, італійця чи француза, як два чи ще рік тому. Це вбачається з того, як подають і де розміщують.
Так от.
Мені шкода тих людей, хто цього не бачить та не розуміє причину «зміщення акцентів».
Росія посилено готується до серйозної війни. Чи наважиться – не певен, коли – не знаю, але готується серйозно. Бо до участі у війні з огляду на контент та контекст – готують пересічне населення Росії. Не до сприйняття «абстрактного факту» участі спецпідрозділів Росії у війні, як це було раніше, а саме до персональної участі у війні так званого «русского ваньки». Тож я не здивуюсь, якщо на «мирну рассєюшку» невдовзі хтось «віроломно нападе». Є очевидним, що винуватими «в нападєнії та паслєдствіях» – будуть Україна та українці. Я не маю на меті нікого лякати, але роззуйте свої очі, панове. Бо нині народ України в цілому (зусиллями влади в першу чергу) – до війни ні морально, ні матеріально не готовий. Абсолютно. Я не про армію говорю, я про народ в цілому.
Влада у нас хоч і боягузлива та злодійкувата, але не дурна. Бо те, що я написав – подібно теж розуміє. Однак на що вони сподіваються – я навіть не уявляю. На народні самоорганізацію та самопорятунок в останній момент? На «заграніца нам паможет»? На чартери?
Джерело: Ігор Овчар
 

Коментарi

Коментарiв